Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 97 <g/> ) </p><p> • нульова 67-69 <g/> , 77 </p><p> • пропуск 22 <g/> , 41 іменник 75 <g/> , 79 <g/> , 96 </p><p> • віддієслівний 39 <g/> , 48 <g/> , 79 </p><p> • збірний 71 </p><p> • з прийменником 52 </p><p> • називний 40 </p><p> • предикативний </p><p> ° адвербіялізований 76 </p><p> • речовий 39 <g/> , 79 </p><p> • у називному відмінку 39,58 <g/> , 61 <g/> , 64 <g/> , 70 <g/> , 78 </p><p> ° в постпозиції до речення 71-72 </p><p> ■ з нашаруванням предикативности 71 а в препозиції до речення 71 </p><p> • у непрямому відмінку з прийменником 64 </p><p> ім'я 77 ( <g/> прим <g/> .
doc#16 <p> Вісниківство рішуче виступило проти ідеалу « <g/> бідного мужичка <g/> » <g/> , « <g/> меншого брата-страдника <g/> » <g/> , проти ототожнення нації з її біднішими <g/> , незаможними верствами <g/> .
doc#19 Куліш у новотворенні архаїчніший <g/> , історичніший <g/> , Старицький — абстрактніший <g/> , менш народній <g/> , Грабовський — штучніший <g/> , менше пов'язує неологізми з загальним стилістичним завданням тексту <g/> .
doc#20 Майже одночасно з нашим утікацьким транспортом туди прибув інший <g/> , що зверстав куди довшу путь — з Північного Кавказу <g/> , конкретно з Нальчику <g/> .
doc#21 Ніхто <g/> , справді <g/> , як домовлено <g/> , не втручався в те <g/> , що я робив <g/> , — ні з “ <g/> Української трибуни <g/> ” <g/> , ні з МУРу <g/> , я відповідав за все перед своїм сумлінням <g/> .
doc#22 « <g/> І для того <g/> , щоб урятувати світ <g/> , потрібна була тільки одна розумна жінка <g/> » <g/> , - каже графиня Орелі <g/> , божевільна з Шайо Закінчення п'єси Жіроду казкове і життєрадісне <g/> .
doc#22 Бо хіба трагедія <g/> , скажімо <g/> , сучасної Франції <g/> , Італії або Індокитаю не випливає насамперед з того <g/> , що чималі прошарки людності цих країн сподіваються оновлення життя і визволення людини саме від тих <g/> , хто несе їм найгірше поневолення <g/> , що люди не можуть усвідомити <g/> , хто їх друзі <g/> , а хто вороги <g/> , поки не опиняться під п ятою найстрашнішого з ворогів <g/> ?
doc#22 Після поразки боротьба починається знов <g/> , починається з ще більшою напругою й силою <g/> .
doc#22 Бідаки <g/> , що вмирають з голоду тоді <g/> , як багатії не знають <g/> , що робити з грішми <g/> , з типовою для української й російської народницької поезії апеляцією до шкуринки хліба — звичайно ж <g/> , чорного <g/> , — це з поезії Грабовського або Некрасова <g/> , з звернень жебраків царської Росії до перехожих <g/> .
doc#23 Варт з цього погляду порівняти поезію Петренка « <g/> Минулися мої ходи <g/> » і народньою піснею <g/> , що починається так само <g/> : </p><p> Народня пісня <g/> : </p><p> Минулися мої ходи через огороди <g/> ; </p><p> Козаченьку <g/> , моє серце <g/> , любитися годі <g/> ! </p>
doc#23 Можна думати <g/> , що це мав на думні Шам- рай <g/> , коли він характеризував місце Петренка в розвитку української поезії <g/> : « <g/> Невеличка його літературна продукція цікава для нас тим <g/> , що він чи не перший з харківських поетів перейшов від балядних і пісенних форм до рефлективної <g/> , психологічної лірики <g/> , що так розвинулась у романтичних традиціях інших літератур у зв'язку з байронівською традицією <g/> .
doc#24 <p> І <g/> , може відчуваючи умовність цього образу « <g/> атлета з металевими м'язами <g/> » <g/> , Любченко три розділи присвячує змалюванню того <g/> , з чого і чим зформуєгься цей герой у реальності <g/> .
doc#24 А з другого боку <g/> , розділи ряду « <g/> б <g/> » наскрізь пронизані тією ж синтетичною думкою <g/> , тільки що вона ніби заслонена образами побутово допасованих персонажів <g/> .
doc#24 А ввесь « <g/> Наказ <g/> » є ніщо інше <g/> , як монтаж центральних образів з усіх попередніх розділів <g/> .
doc#24 І коли на початку твору вона з'являється в момент <g/> , сказати б <g/> , хресної муки <g/> , в момент похорону коханого <g/> , коли вона близька того <g/> , щоб зректися життя <g/> , то кінцева поява знаменує її примирення з життям <g/> , її повернення до життя <g/> , духовне відродження <g/> , воскресіння <g/> .
doc#24 І тому образ землі-степу в « <g/> Mystère profane <g/> » ототожнено з жінкою <g/> . </p>
doc#25 Звичайно <g/> , і тут у Михальчука є чимало деталів хибних і помилкових <g/> , як от хоч би те <g/> , що він уважав за виняток з загального правила наявність е <g/> , а не і в формах типу вести <g/> , плести <g/> ; або що і в префіксах ( <g/> тип одібрати <g/> , зігнати <g/> ) він намагався зв'язати з старими написаннями типу изоостанеть — в їхніх двох о вбачавши позначення подовжености цього голосного ( <g/> З <g/> , 50 <g/> ) <g/> .
doc#25 Що одним з попередників цього підходу був Михальчук <g/> , тепер ледве чи хто знає <g/> , — надто тому <g/> , що цей погляд схований у примітці до одного з місць публіцистичного його “ <g/> Листа до Пипіна <g/> ” <g/> . </p>
doc#25 <p> Взаєминам України з Польщею Михальчук приділив менше уваги <g/> , хоч тут <g/> , напевне <g/> , бувши українцем польського виховання <g/> , міг би сказати багато й цікаво <g/> .
doc#26 Програма Шевченкова була програмою не для Квітки <g/> , почнім з передмови Шевченкової <g/> .