Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#71 Радше можна припустити <g/> , що на цій частині майбутньої української території до 1341 р. розвинулася власна літературна мова на основі говірної <g/> , яка не збігалася з мовою Києва та прилеглих до нього земель <g/> .
doc#72 Хоч технічна база її видавництва не була ще належною <g/> , Академія протягом 1925 року видала 46 книжок ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1926 р. <g/> , 5 <g/> , 11 <g/> ) <g/> , число видань зросло до 75 в 1926 році ( <g/> там таки <g/> , 125 і далі <g/> ) <g/> , до 93 в 1927 р. ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1927 р. <g/> , 15 <g/> ) <g/> , лишилося на рік незмінним <g/> : 90 у 1928 р. і підскочило до 136 в 1929 р. ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 3336 <g/> ) <g/> .
doc#74 Хоча технічна база її видавництва не була ще належною <g/> , Академія протягом 1925 року видала 46 книжок <g/> , [ <g/> 54 <g/> ] число видань зросло до 75 в 1926 році <g/> , [ <g/> 55 <g/> ] до 93 в 1927 <g/> , [ <g/> 56 <g/> ] лишилося на рік незмінним <g/> : 90 у 1928 році і підскочило до 136 в 1929 році <g/> .
doc#72 На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14.430 <g/> , російських — до 1.504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були — 1.732 і 267 ( <g/> Скрипник 210 і далі <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 36 <g/> ] На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14430 <g/> , російських - до 1504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були 1732 і 267. [ <g/> 37 <g/> ] У всіх неукраїнських школах українську мову викладали як предмет <g/> .
doc#72 Число платних співробітників Академії зменшилося з 600 до 147 на початок 1922 р. <g/> , і до 117 на кінець 1923 року ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1924 р. <g/> , 7 <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 36 <g/> ] На 1930 рік кількість українських початкових шкіл зросла до 14430 <g/> , російських - до 1504 <g/> ; для семирічок відповідні числа були 1732 і 267. [ <g/> 37 <g/> ] У всіх неукраїнських школах українську мову викладали як предмет <g/> .
doc#71 <p> Про літературну мову українських земель <g/> , що перебували під литовською зверхністю ( <g/> приблизно з 1340 до 1569 р. <g/> ) <g/> , небагато можна сказати <g/> .
doc#76 Вона поставала й постала з праслов'янської <g/> , формуючися від 6 до 16 ст <g/> .
doc#76 , « <g/> смальстоцькістів <g/> » — закінчення її формування до 16 ст <g/> .
doc#71 <p> Про події наступного періоду – десь від 1569 до 1709 рр <g/> .
doc#72 Найважливішим був щоденник “ <g/> Громадська думка <g/> ” <g/> , розрахований головне на сільську інтеліґенцію <g/> , який виходив у Києві з 1 січня до 18 серпня 1906 р. <g/> , коли його закрила цензура ( <g/> Чикаленко 461 і далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 І <g/> , на додаток <g/> , не маємо листів до 1844 року <g/> , фактично також з років заслання <g/> , а далі з років 1883— 1887 <g/> , коли Куліш після конфліктів спершу з українською інтелігенцією підросійської України <g/> , а далі й Галичини <g/> , як він писав до Ол <g/> .
doc#76 <p> Стан справ у писаннях Уварова <g/> , які я проглянув <g/> , такий <g/> : у щорічних звітах Міністерства народної освіти <g/> , що з року в рік ( <g/> до 1849 <g/> ) друкувалися в кожному квітневому числі « <g/> Журнала Министерства народного просвещения <g/> » і охоплюють у сумі коло 1500 сторінок <g/> , цікавого для нас виразу не надибано <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#45 <p> За молодих років — десь до 1863 <g/> , до своїх 28-ми — цей напрям його зацікавлень та діяльности виразно проглядає і в філософській <g/> , і в практичній <g/> , і в політичній ділянці <g/> .
doc#36 Отож не дивно <g/> , що спорідненість Ґе з Шевченком-художником мінімальна <g/> , якщо взагалі вона є. ( <g/> Ґе самому забрало чимало років — десь приблизно до 1870 <g/> , а говорячи з великою обережністю <g/> , до 1863 <g/> , коли мальовано « <g/> Тайну вечерю <g/> » <g/> , — поки він звільнився від впливу академізму <g/> .
doc#45 А втім <g/> , дружні стосунки з Яґічем і Патерою склалися в Потебні ще до 1863 р. <g/> , а Щодо відносин з Будиловичем <g/> , то не можна з певністю сказати <g/> , як справді ставився до нього Потебня <g/> , і чи прихильність була взаємною <g/> .
doc#45 <p> Про життя Потебні до 1863 р. відомостей досить <g/> , про життя після 1864 — дуже мало <g/> .
doc#45 Він став зовсім іншою людиною <g/> , ніж та <g/> , про яку згадує кожен <g/> , хто мав з ним справу до 1863 р. </p><p> Зникла юнацька безтурботність і веселощі <g/> , відкритість і товариськість <g/> .