Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Він радо приймав там студентів <g/> , позичаючи їм книжки для доповідей <g/> .
doc#47 Дуже ймовірно <g/> , що й третю збірку <g/> , про яку <g/> , як і про « <g/> Ягілку <g/> » <g/> , не знаємо <g/> , чи вона призначалася лише для дітей чи й для дорослих <g/> , « <g/> Чар-зілля <g/> » <g/> , компоновано тоді ж таки <g/> .
doc#45 Наче у відгук <g/> , Потебня присилає для друку вірші П. Гулака-Артемовського зі своєю передмовою й примітками ( <g/> XXI <g/> , 1888 <g/> ) <g/> .
doc#72 ; дев'ять двотижневиків ( <g/> “ <g/> Громадський голос <g/> ” 1895 <g/> , орган Української радикальної партії <g/> ; “ <g/> Воля <g/> ” 1900 <g/> , орган Української соціял-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Місіонар <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> ; “ <g/> Дзвінок <g/> ” 1890 <g/> , дитячий <g/> ; “ <g/> Русская рада <g/> ” 1871 <g/> , москвофільський <g/> ; “ <g/> Посланник <g/> ” 1889 <g/> , москвофільсько-католицький <g/> ; “ <g/> Зеркало <g/> ” 1890 <g/> , гумористичний <g/> ; “ <g/> Комар <g/> ” 1900 <g/> , гумористичний <g/> , і “ <g/> Страхопуд <g/> ” 1880 <g/> , москвофільський гумористичний <g/> ) <g/> ; п'ять місячників ( <g/> “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” 1898 <g/> ; “ <g/> Молода Україна <g/> ” 1900 <g/> , студентський <g/> ; “ <g/> Прапор <g/> ” 1897 <g/> , для духовенства <g/> ; “ <g/> Дяковскій голос <g/> ” 1895 і “ <g/> Наука <g/> ” 1871 <g/> , москвофільський для селян <g/> ) <g/> ; два квартальники ( <g/> “ <g/> Записки Наукового товариства ім <g/> .
doc#72 ) Кагановича <g/> , О. Фінкеля <g/> , М. Тетієвського <g/> , О. Матвієнка про мову декотрих “ <g/> пролетарських <g/> ” письменників ( <g/> Микитенка <g/> , Корнійчука <g/> , Головка <g/> , книжок для дітей <g/> ) <g/> .
doc#83 пропозицією заснувати в Москві школу — першу школу — силами українського духівництва <g/> . </p><p> Справжнє поле для діяльности відкрилося після Переяслава <g/> . Переяслав став передумовою української культурної інвазії <g/> . Харлампович підрахував <g/> ,
doc#40 Отже <g/> , вид — це найзагальніша і найхарактеристичніша для дієслова форма <g/> .
doc#19 Не знайдемо в Мови типового для епігонів Шевченка накопичення пестливих форм слів взагалі і в римах зокрема <g/> .
doc#40 І то <g/> , два і півтора мають не три родові форми <g/> , а тільки дві — для чоловічого і середнього роду два <g/> , півтора <g/> , для жіночого — дві <g/> , півтори <g/> , — і тільки в формі називного відмінка <g/> .
doc#18 <p> Азазель красномовніший і переконливіший від Аві- рона <g/> , і пазурі його докорів роздирають до кісток м'ясо душі Мойсеевої <g/> , але в сугі речі це ж аргументи Авіро- па <g/> : не поривай народ до далекої мети <g/> , не жадай від нього жертв за жертвами <g/> , дай йому жити в спокої і брати з життя стільки <g/> , скільки воно дає для задоволення <g/> .
doc#71 Як уже зазначено <g/> , йдеться про поступове проникання місцевих <g/> , тубільних елементів у запозичену старослов'янську мову <g/> , наслідком чого було громадження синонімів <g/> , відмінних зі стилістичного погляду й призначених для застосування в різних мовних жанрах <g/> . </p>
doc#72 Такою були поляки для Західної України <g/> , росіяни для Східної <g/> .
doc#70 І от коли ми підемо за поетами <g/> , журналістами <g/> , ораторами <g/> , політиками <g/> , яким ось такий чи такий церковнослов'янізм так до вподоби <g/> , ми відкриваємо браму для зміни самого типу мови — самої структури її від мішано-діалектної до мішано-мовної <g/> . </p>
doc#83 У наш час ці функції виконують люди нижчих рангів <g/> , але суть лишилася та сама <g/> : використати технічну культуру Заходу для зміцнення варварських основ своєї держави <g/> .
doc#81 Його смерть прийшла не скоро <g/> , але для його колишніх друзів перехід від нидіння в апатії до смерти здався непомітним і природним <g/> .
doc#81 Ми були вдвох чудовим матеріялом для карикатур або для рисунків у стилі Олександра Агіна <g/> .
doc#40 <p> Типовий для керування прикметника також орудний відмінок <g/> , що показує ту сферу <g/> , до якої стосується ознака <g/> , виражена прикметником <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Родовий відмінок ознаки типовіший теж для книжної мови <g/> .
doc#33 Бо для кожного з них світ починається і гасне <g/> , постає і зникає в маленькому розтині його повік <g/> .
doc#80 Метою цих завваг було передусім показати <g/> , що наш автор не гребував ніякими джерелами і <g/> , кінець-кінцем <g/> , його романи-біографії виявляють індивідуальну творчість автора не лише в його деталях <g/> , в його філософії і в самому способі монтування різнорідних матеріялів в одну цілість <g/> , але і в накладенні джерел одного на одне і в висортовуванні потрібного з багато чого зайвого для концепції саме його <g/> , Домонтовича <g/> , і нікого іншого <g/> . </p>