This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 | і до дво- основних іменників <g/> . Найпотужнішими | вони | <g/> , природно <g/> , мали бути і були при збігу обох <g/> . </p><p> У |
doc#3 | , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що | вони | звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( |
doc#4 | ні <g/> . Тих збірок однаково сливе ніхто не має <g/> , і всі | вони | для сьогоднішнього читача — новина <g/> . Виглядає <g/> , |
doc#4 | запродані господареві фабрики <g/> , метонімічно — | вони | образ змарнованого життя <g/> , наближання |
doc#4 | не були і не будуть написані <g/> , — попри все це | вони | становлять дуже своєрідну цілість <g/> , так що « <g/> цю |
doc#4 | , що денникарів і цілі літературні стилі тим <g/> , як | вони | поводяться з займенниками — чи вони тримаються |
doc#4 | тим <g/> , як вони поводяться з займенниками — чи | вони | тримаються послідовносте <g/> , чи перетасовують |
doc#4 | , теми <g/> , мотиви й настрої повторюються <g/> , але | вони | повторюються нереґульовано <g/> , вільним плином <g/> , |
doc#4 | мотиви ніде не зформульовані <g/> , | вони | з'являються <g/> , поступаються місцем іншим <g/> , |
doc#4 | в філософію <g/> ; у Наталі Лівицької-Холодної | вони | особисті й суб'єктивні <g/> , в Ґете вони включені в |
doc#4 | вони особисті й суб'єктивні <g/> , в Ґете | вони | включені в широке море історії людських |
doc#4 | віком і кволі <g/> , </p><p> Вийшли із храму на ґанок | вони | <g/> ; обступили їм пам'ять </p><p> Давні події <g/> ; стоять <g/> , |
doc#4 | не тільки припустимими сюрреалістично <g/> , | вони | не тільки не разять <g/> , вони здаються абсолютно |
doc#4 | сюрреалістично <g/> , вони не тільки не разять <g/> , | вони | здаються абсолютно можливими й реальними <g/> . Ну <g/> , |
doc#4 | книжок — Леонид Кисельов <g/> , Ліна Костенко <g/> , — всі | вони | втілення української душі <g/> , носії і часто |
doc#4 | , і тема — про яку мова буде далі — смерти — всі | вони | сприймаються в загальному балянсі збірки як |
doc#4 | нагадують « <g/> Материнки <g/> » Оксани Лятуринської <g/> . І | вони | тим миліші <g/> , чим віддаленіші й недосяжніші <g/> . |
doc#4 | таких далеких <g/> , що доводиться навіть питати <g/> , чи | вони | були <g/> : </p><p> Невжеж то все було не в яві <g/> : </p><p> і грім гармат на |
doc#4 | й розгублености <g/> . В людині і в поетові | вони | можуть існувати водночас <g/> . Котрий переважає <g/> ? </p> |
doc#4 | . </p><p> Як кажуть французи <g/> , c'est la vie <g/> . І додам <g/> , хоч | вони | так не кажуть <g/> : C'est la poesie <g/> . </p><p> ВІСІМ </p><p> У тут досі |