Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Як би глибоко людина <g/> , вихована в Европі <g/> , не пройнялася американським духом <g/> , яким би добрим американським патріотом вона не була <g/> , вона не буде мислити й поводитися цілковито так <g/> , як людина тут народжена ( <g/> або малою дитиною привезена <g/> ) <g/> .
doc#72 ” і провадить далі <g/> : “ <g/> Щождо нашої інтелігенції <g/> , то її ще досі не було <g/> , вона ще тілько починає складатися <g/> , та й то <g/> , вихована іншою школою <g/> , вона досі не подала таких яскравих зразків <g/> , щоб їх можна було назвати своїми <g/> , оригінальними <g/> ” ( <g/> ЗО <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , в словах його погрози не було <g/> , вона була в тоні <g/> .
doc#97 , не трудно было видеть по их глазам и выражениям лиц <g/> , что если бы мы были не так хорошо вооружены <g/> , то они бы не упустили случая доставить нас в Хиву <g/> » ( <g/> цитата з Бутакова <g/> , вона не викликала заперечень у Большакова <g/> ) <g/> .
doc#0 Якщо вона вдасться <g/> , вона не матиме наслідувачів <g/> .
doc#92 Коли компроміс не вдається <g/> , вона може гостро кусатися <g/> , може перегризти горлянку <g/> .
doc#0 За однією версією <g/> , вона загинула <g/> , цілком і безповоротно <g/> .
doc#82 Гармонія свого <g/> , успадкованого <g/> , недавно ще єдино наявного й природного <g/> , з набуваним ніби чужим <g/> , а в дійсності <g/> , по-своєму <g/> , таки теж своїм <g/> , тільки досі не усвідомленим <g/> , — ця гармонія ніколи не вивершується <g/> , вона існує в прагненні <g/> , але ніколи не в якійсь остаточній досконалості <g/> .
doc#81 Видно <g/> , вона багато металася і втратила багато сил <g/> .
doc#81 Не маю також сумніву <g/> , що коли б стаття була видрукувана <g/> , вона б принесла згодом нагінку на автора <g/> .
doc#15 На обидва ці запитання доводиться відповісти позитивно <g/> , хоча не важко навіть чисто теоретично встановити <g/> , що кількість їх не може бути великою в силу двох причин <g/> : поперше <g/> , в міру того <g/> , як літературна <g/> , писана мова кристалізувалась і вичітковувалась <g/> , вона повинна була позбуватися гібридних <g/> , проміжних конструкцій <g/> , не до кінця оформлених <g/> , хитких і синтаксично двозначних або принаймні нечітких <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це зведення Музи на хідники й мешканнячка нетрів американського міста виявляється в чимраз більшому ширенні метонімії коштом метафори <g/> , метонімія бо не бере нас з середовища до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до образности — </p><p> то не горщики на кухні — </p><p> википить душа до дна <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Як вогонь <g/> » <g/> ) </p><p> або у включенні метонімії в метафору <g/> : </p><p> Огорнувсь голубиними вуалями </p><p> парк <g/> … </p>
doc#81 Продиктована насамперед <g/> , звичайно <g/> , політичними маневрами влади <g/> , вона <g/> , мабуть <g/> , не пройшла б так легко або набрала б м'якшої форми <g/> , якби не коренилася в настанові глядача <g/> , вихованого довгими десятиріччями синельниковської традиції ( <g/> тоді <g/> , як діяльність « <g/> Березоля <g/> » була підрізана на ледве восьмому році його нелегкого існування <g/> ) <g/> .
doc#81 Вона не була такою easy going <g/> , як Григор'їв <g/> , власне <g/> , вона не розуміла й не хотіла розуміти жартів <g/> , комуністичних приписів дотримувалася суворо <g/> .
doc#84 Власне <g/> , вона влетіла <g/> .
doc#94 Але візантійська релігія книги як Божественної книги <g/> , як Божого об'явлення не вмерла <g/> , вона існувала далі <g/> , лише в дещо змінених і далі примітивізованих формах <g/> .
doc#75 Але що ж <g/> , вона не змогла вирватися на волю <g/> , вона мусіла вмерти <g/> , і тоді письменник « <g/> узяв її за крильця <g/> , зневажливо подивився на крильця й кинув її в помийну яму <g/> , де рились бродячі міські пси <g/> » <g/> .
doc#81 Але <g/> , казала вона <g/> , вона мусить одружитися <g/> , бо конче хоче мати дочку <g/> .
doc#62 мала стиль легкосальоновий <g/> , стиль Ігоря Сєверяніна або Вертинського <g/> , остільки Желязна Жондова - це помісь Гоголя <g/> , Аксакова <g/> , Мельникова-Печерського з Достоєвським і Толстим <g/> " ( <g/> с. 703 <g/> ) <g/> , - мова про Польщу <g/> , але коло асоціяцій виключно російське <g/> ; втім <g/> , вона уникала таких посилань <g/> , і це - чи не єдине на всі листи <g/> , зібрані в томі " <g/> Джерел <g/> " <g/> .
doc#37 Цинічна й вульгарна <g/> , вона своєю медичною практикою заробляла <g/> , мабуть <g/> , більше <g/> , ніж увесь провід МУРу <g/> , взятий разом <g/> .