Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Вона в жадному випадку не може показувати роздвоєння <g/> .
doc#19 За засланця поет уважав себе <g/> , і слушно <g/> , хоч заслання його не було наслідком судового вироку <g/> , як <g/> , приміром <g/> , у випадку Павла Грабовського <g/> . </p>
doc#19 Сучасний читач виховується на Руданському <g/> , Свидницькому <g/> , знає Манжуру <g/> , але про Мову не чув нічого або <g/> , в кращому випадку <g/> , знає тільки один його вірш <g/> , що став хрестоматійним <g/> , — « <g/> Козачий кістяк <g/> » <g/> .
doc#20 Ми не заповняли ніяких анкет <g/> , у нас не питали про родовід і професію <g/> , тільки коротко запитали <g/> , чому до Львова <g/> , і <g/> , діставши відповідь <g/> , що маємо там рідних ( <g/> що </p><p> було брехня <g/> ) <g/> , і знайомих ( <g/> що була брехня в випадку моїх супутників <g/> ) <g/> , зажадали наші пашпорти і за яких п'ять чи десять хвилин ми одержали їх назад з новими штампами Там говорилося <g/> : </p><p> « <g/> Зголосився 18 лютого 1943 р. в міській комендантурі Києва і спрямований далі до Львова <g/> .
doc#21 Він може <g/> , у кращому випадку <g/> , заробляти на свій хліб щоденний <g/> , ставши в лави мистецького пролетаріату — виготування привітальних листівок <g/> , розпис стандартного посуду тощо <g/> . </p>
doc#21 У всякому випадку <g/> , коли й усвідомлював це <g/> , то органічно не хотів і не міг перейти на новітню концепцію <g/> .
doc#22 Але в усякому випадку це привід для графині бути невдоволеною світом <g/> .
doc#22 В даному випадку « <g/> Антігона <g/> » Ануя <g/> .
doc#22 Наприклад <g/> , « <g/> Русский вопрос <g/> » К. Сімонова — це своєрідна суміш цього образу Америки зі специфічно російським комплексом духового спроституювання людини пера <g/> , в даному випадку журналіста <g/> , хоч міг би це бути й письменник типу самого Сімонова або Малишка <g/> . </p>
doc#22 ) Однак треба заявити <g/> , що вся показана Бланденом гармонія моральної чистоти й одвічної справедливості <g/> , російської чи в даному випадку східньої взагалі ( <g/> бо Бланден охоче підкреслює <g/> , що його персонажі — українці <g/> , і місто дії називає Харків <g/> , а не <g/> , як традиційно в англійській мові <g/> , Харков <g/> ) — це чистої води літературщина <g/> , вся — міраж і самоомана <g/> , що намагається враженнями <g/> , черпаними з російського письменства <g/> , заступити брак конкретного метеріалу <g/> , якого автор не був років <g/> , коли в Росії і це зберігалося багато культурних традицій <g/> , контраст між рівнем духового життя на Україні й у Росії був такий разючий <g/> , що мушу визнати <g/> , думалося <g/> , що його створено навмисне <g/> , щоб <g/> ,
doc#22 Так <g/> , у Росії курять махорку або <g/> , в кращому випадку <g/> , цигарки <g/> , але не сиґари <g/> , носять кепочки <g/> , але не капелюхи <g/> .
doc#25 В усякому випадку з цього погляду ніхто не вивчав еволюції церковнослов'янської мови <g/> , а варт було б це зробити <g/> . </p>
doc#25 Він пише <g/> : “ <g/> Розрізнення всіх цих звукових особливостей у малоруському наріччі відбулось самостійно і багато в чому йшло <g/> , незаперечно <g/> , іншими шляхами <g/> , ніж у інших вказаних слов'янських наріччях <g/> ; але в даному випадку дуже характеристичний сам факт більшого зближення щодо цього малоруського наріччя з іншими слов'янськими наріччями <g/> , ніж з двома іншими руськими <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 178 <g/> ) <g/> .
doc#25 Проблему <g/> , чому старі закінчення давального-місцевого відмінка однини типу земли <g/> , кости ( <g/> а в останньому випадку це стосується також і називного-знахідного відмінка множини <g/> ) <g/> , зберігані великою мірою в західньоукраїнських говірках <g/> , у решті говірок заступлені типом землі <g/> , кості <g/> , — він розв'язує тим <g/> , що тут впливали іменники “ <g/> твердого <g/> ” типу ( <g/> вода — воді <g/> ) <g/> .
doc#26 У випадку « <g/> передмови <g/> » до « <g/> Гайдамаків <g/> » викрутитися дуже легко <g/> .
doc#26 <p> Зрештою <g/> , всі ці труднощі з датами у випадку Шевченка не справжні <g/> .
doc#26 У цьому випадку — у виконанні функцій літературної критики — ішлося про зв'язок і окремішність від бароккової нашої літератури і — ще більшою мірою й ще важливіше — про визначення незалежности української літератури від російської <g/> .
doc#26 <p> У випадку Квітки-Основ'яненка Шевченко був не менш критичним і знову не прямим запереченням чи полемікою <g/> , а своєю інакшістю <g/> .
doc#26 Ті <g/> , що їм протиставлялися <g/> , були найчастіше « <g/> реакційні <g/> » <g/> , але часом і « <g/> антинародні <g/> » — у цьому останньому випадку й термінологія не була змінена <g/> .
doc#26 Можливо <g/> , це був цензор — у випадку сміховини <g/> .