Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Були стіни <g/> , була солома на підлозі <g/> , більше не було нічого <g/> , але було опалення <g/> , а це для нас було чудо <g/> .
doc#40 З менших словників української мови <g/> , виданих у двадцятих роках <g/> , більше практичне значення мають українсько-російський і російсько-український словники О. Ізюмова <g/> . </p>
doc#49 Поняття сина <g/> , блудного сина <g/> , що вічно повертається до батька <g/> , уявлення такого сина <g/> , асоційоване з образом страждання <g/> , кротости і майже небесної величі <g/> , а водночас рівности <g/> , більше відповідає ідеалам світу української селянської традиції <g/> , ніж уявлення короля <g/> . </p>
doc#81 Я лишався сам <g/> , більше ніхто мені не допомагатиме <g/> .
doc#81 Повний активности <g/> , він був меткий репортер <g/> , дотепний фейлетоніст <g/> , майстер слова <g/> , більше дома в писанні по-російському <g/> , але і непоганий журналіст в українській пресі <g/> .
doc#87 Це покоління не на папері <g/> , а серцем і розхрістаними грудьми відкрите вітрам з чотирьох сторін світу <g/> , воно їх приймає і сприймає <g/> , більше <g/> : воно жадібно ковтає їх <g/> . </p>
doc#61 Але правдою в мистецтві лишається й те <g/> , що як би далеко не посувати об'єктивну аналізу <g/> , мистецьке сприйман- н я твору завжди було і буде актом суб'єктивним <g/> , більше — інтимним <g/> , і нікого не можна переконати в мис- тецькості твору <g/> , що при його сприйманні цього суб'єктивного <g/> , самодовільного контакту не постає <g/> .
doc#81 Ці розмови не були на політичні теми <g/> , більше — враження від нового краю та його мешканців ( <g/> а ці враження Гриць жадібно вбирав <g/> ) <g/> , але пам'ятаю <g/> , що він між іншим запитав у мене <g/> : </p><p> — Чому Шевченко ніколи не писав про Мазепу <g/> ? </p>
doc#81 Поза тим <g/> , більше можливостей діялогу мала мати <g/> , бо я мало бував удома <g/> , зранку вирушаючи до Криниці по новини <g/> , по зустрічі з людми <g/> , по скупі харчі <g/> , а мати лишалася сама в хаті <g/> , а коли варила щось їсти <g/> , то таки обов'язково йшла до господарів <g/> , бо тільки там була піч <g/> . </p>
doc#53 Ця стаття може мати і має тільки попередній характер <g/> , більше ставить питання <g/> , ніж розв'язує їх <g/> .
doc#22 Тільки відповідний процес у Росії був здійснений протягом довшого часу <g/> , більше через пригнічення нелюдськими умовами життя й ідіотичною пропагандою <g/> , ніж безпосереднім фізичним терором <g/> . </p>
doc#55 <p> У цьому контексті виринає ще раз питання ( <g/> воно щоправда <g/> , більше стосується лексики і лише побічно — правопису <g/> ) про мовну спадщину середньоукраїнського періоду <g/> , коли Україна <g/> , окрайцем <g/> , опинилася в Східно-Центральній Европейській спільноті мов і народів <g/> .
doc#73 З цього погляду значення МУРу за роки 1945— 1949 більше <g/> , ніж може здаватися <g/> . </p>
doc#53 У майбутньому він передбачав можливість українізації університетів унаслідок національного самоусвідомлення студентів <g/> , які « <g/> більше <g/> , ніж професори <g/> , відповідають за майбутнє університетів <g/> » <g/> , так що « <g/> студентові найближче стати самому <g/> , скажімо <g/> , українцем <g/> , потім старатися зробити університет українським <g/> » ( <g/> лист до Івана Біликова <g/> , 1862 <g/> ; виділення моє <g/> .
doc#57 Іншим разом це були — менше земні <g/> , а більше відземні — собори Франції <g/> .
doc#0 Він твердо вирішив нікуди не йти <g/> , а більше не знав нічого <g/> . </p>
doc#61 Тут є трохи кохання <g/> , а більше здорового егоїзму <g/> .
doc#5 Усе тільки білок <g/> , тільки стандартні реакції його <g/> , тільки його нормальні забурення <g/> , що менше з них ми звемо коханням <g/> , а більше <g/> , що вивершується повним розкладом білка <g/> , – смертю <g/> : « <g/> Смерть нізвідки не приходить <g/> , а постійно пробуває в середині нас <g/> …
doc#14 У поезії воскового танення літа в серпневі дні <g/> , в усвідомленні <g/> , що нема контрасту між вічністю й хвилиною <g/> , бо хвилини — це вічність <g/> , у відчутті ваготи стиснених поетових тиш <g/> , у тому тягарі пам'яті <g/> , що на нього колись гірко скаржилися Зеров і Клен <g/> , — хоч у Маланюка ця пам'ять — не літературно-кабінетна <g/> , а більше із спогадів про спорожнілий окоп і закляклий кулемет 1919 року <g/> .
doc#81 Вона відкривалася самб собою не тому <g/> , що я розпихав конкурентів <g/> , а тому <g/> , що конкурентів не було <g/> , не йшов же в рахунок Федя Медведєв <g/> , а більше не було нікого <g/> .