Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Проте варт відзначити <g/> , що і серед тих <g/> , сказати б <g/> , більш-менш абсолютних неологізмів М. Старицького є багато таких <g/> , що утворені з західноукраїнських елементів або відомішими чи активнішими в Західній Україні словотворчими формантами або основами <g/> .
doc#9 Серед тих прикладів <g/> , якими він оперував <g/> , було багато влучно схоплених і заслужено гостро скритикованих <g/> , але багато було й таких <g/> , що ніяк не могли бути переконливими тоді й засуджені дальшим розвитком української літературної мови <g/> .
doc#9 Серед тих прикладів <g/> , якими він оперував <g/> , було багато влучно схоплених і заслужено гостро скритикованих <g/> , але багато було й таких <g/> , що ніяк не могли бути переконливими тоді й засуджені дальшим розвитком української літературної мови <g/> .
doc#9 » 1Далі І. Франко показує історичну зумовленість діялектної роздріблености й діялектних відрубностей у межах української мови і цінність різноговіркових елементів <g/> : « <g/> Народ з його мовою <g/> , звичаями і творчістю <g/> , не сходячи зі спільної української основи <g/> , все-таки проявляє багато відтінків <g/> , котрих годі не бачити <g/> , на котрі тяжко гніватися <g/> .
doc#9 Кінець кінцем українська мова має надто багато спільних слів і виразів з іншими слов'янськими мовами і серед них чимало й позичених <g/> .
doc#9 Але про багато таких позичень навіть наука не може сказати <g/> , хто саме і в кого саме позичив <g/> .
doc#9 Певна річ <g/> , у галичан у їх літературній <g/> , а надто спеціяльно в газетній мові дуже багато кепських форм <g/> , зовсім не наших <g/> , позичених або з польського <g/> , або з німецького <g/> , а то й з московського <g/> »2 <g/> , — і робить з цього такий висновок <g/> : « <g/> Дак ото і нам <g/> , і галичанам треба тую чужомовну полову від свого доброго зерна одвіяти <g/> , а добре зерно зберегти — однаково де б воно не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби воно було щиро-народне або складене в щиро-народному дусі <g/> .
doc#9 <p> Об'єктивна суть виступу І. Нечуя-Левицького <g/> , а тим самим і всієї дискусії <g/> , нагадує виступ того « <g/> сільського дописувача <g/> » <g/> , якого ще 1907 р. цитував Б. Грінченко <g/> : « <g/> Одкиньте набік всю Галичину <g/> , бо вона нам хоть і рідна сестра <g/> , рідніша конечно <g/> , як Московщина <g/> , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того вона <g/> , вештаючись між разними слов'янськими народами <g/> , ввела в свою літературу багато таких слів <g/> , що вони для нашого народу на перший час покажуться трудно понятними і чужішими од " <g/> московських <g/> " <g/> , бо з цими ми мусіли поневолі зріднитися <g/> »2. Так і тільки так стояло питання <g/> : Галичина або Москва <g/> , інкорпорація в літературну мову галицьких елементів — або сповнення літературної мови позиченнями чи кальками з російської мови <g/> ?
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>
doc#9 Знайдемо в неї <g/> , передусім <g/> , як і в М. Старицького <g/> , багато відповідного матеріялу з абстрактної лексики <g/> : розпач ( <g/> « <g/> Подвійний мій розпач <g/> » — « <g/> Поет під час облоги <g/> » <g/> , І <g/> , 100 <g/> , 127 <g/> ) <g/> ; заздрість — ревнощі ( <g/> « <g/> Прости їй <g/> , це просто заздрість материнська <g/> » — « <g/> Блак <g/> .
doc#9 Та кінець кінцем і в наведеному вище матеріялі є дуже багато такого <g/> , що є в мові галицької інтелігенції і що зовсім незвичайне для волиняка <g/> .
doc#9 М. Коцюбинський над своєю мовою працював багато і систематично <g/> , домагаючися того <g/> , щоб вона не була говіркова <g/> , — як це було в багатьох його попередників в українській прозі і як це було в нього самого при його перших літературних дебютах <g/> .
doc#9 Адже біограф М. Коцюбинського розповідає <g/> , що ще на початках своєї творчости письменник працював над літературною мовою і що особливо багато поміток мовного характеру він зробив на перекладі творів Шекспіра <g/> , зробленому П. Кулішем <g/> , і на словнику Ф. Піскунова <g/> , де « <g/> найчастіше трапляються імена Ю. Федьковича <g/> , І. Верхратського <g/> , М. Устияновича <g/> .
doc#9 Не говорімо про те <g/> , що досить багато українців у вояцькій шинелі побувало в Галичині під час її окупації російським військом і чуло на місці галичан <g/> , не говорімо про полонених галичан у Росії і великоукраїнців у Галичині <g/> , — бо при цих зустрічах рідко був наявний момент імпонування галицьких мовних особливостей <g/> , а без нього і позичення їх не могли відбуватися скільки-небудь помітно <g/> .
doc#9 Вже сама організація урядово-адміністративної системи з одного боку <g/> , а українського війська з другого примушує почасти вдатися до нових позичень з Галичини <g/> , а почасти і переважно робить багато старіших позичень із книжно-інтеліґентських здобутком народних мас <g/> .
doc#9 Та їх все одно не змогли б уникнути і тоді <g/> , коли б ішли шляхом О. Янати <g/> , бо надто вже защепилося багато з них у літературну мову взагалі і наукову зокрема <g/> .
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#9 <p> У Г. Східногоxx <g/> : маєш багато праці ( <g/> є багато праці <g/> ) <g/> ; ну <g/> , то добре ( <g/> ну <g/> , це добре <g/> ) <g/> ; дижурний лікар ( <g/> черговий лікар <g/> ) <g/> ; оклад ( <g/> компрес <g/> ) <g/> ; пізналися ( <g/> познайомилися <g/> ) <g/> ; очі замкнені ( <g/> очі заплющені <g/> , закриті <g/> ) <g/> ; відстрашувати ( <g/> залякувати <g/> ) <g/> ; конечність ( <g/> обов'язковість <g/> , конечна потреба <g/> ) <g/> ; вчасна старість ( <g/> рання старість <g/> , передчасна старість <g/> ) <g/> ; з працею <g/> …
doc#9 Аналогічних прикладів можна наводити багато <g/> .
doc#9 І хоч внаслідок цих мінливостей і суперечностей історичного розвитку є в українській літературній мові багато суперечного з погляду логіки <g/> , але це не конче і не завжди означає її дефектність <g/> .