Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Якщо не говорити про форму прошу <g/> , сприйняту з таким наголосом літературною мовою тільки в звуженому значенні формули ввічливосте <g/> , то в парадигмі теперішнього часу можна припускати західноукраїнські впливи тільки щодо поодиноких дієслів <g/> , і то досить давні <g/> , так що вони <g/> , власне <g/> , не входять у нашу тему — про впливи Галичини на нову українську літературну мову <g/> .
doc#9 Якщо в клясиків з Великої України таке вживання займенника воно характеризувало переважно розмовно-оповідні стилі <g/> , то в Галичині таке воно можливе і часте в безособових реченнях незалежно від стилю викладу <g/> , навіть і в найсуворіших наукових стилях — імовірно за зразком німецької мови з її es <g/> , обов'язковим у певних типах безособових речень <g/> .
doc#9 Він сам відповідає на це з зовсім іншої точки зору <g/> : « <g/> Якщо думки засвідчують культуру <g/> , тоді також найпростіша мова стає літературною <g/> »lxii <g/> . </p>
doc#9 Якщо для Шафонського північні говірки були нейтральні <g/> , чернігівські — забарвлені позитивно <g/> , а полтавські — негативно <g/> , то для Маркевича негативного забарвлення набрали північні говірки <g/> , а чернігівські й полтавські розцінюються однаково <g/> .
doc#9 Якщо під говірковою основою літературної мови розуміти певну суму найтиповіших фонетичних <g/> , морфологічних і словникових прикмет <g/> , то твердження про південно-східну говіркову основу української літературної мови слушне <g/> .
doc#9 <p> Якщо мова Павловського в намірі — полтавська <g/> , а в суті переважно чернігівська <g/> , то в Котляревського знаходимо вже перевагу полтавських елементів <g/> .
doc#10 Якщо виключити з розгляду ( <g/> 10 <g/> ) і ( <g/> 14 <g/> ) як чисто інформативні нотатки <g/> , а ( <g/> 11 <g/> ) як працю в рамках діяльності <g/> .
doc#10 <p> Якщо брати рефлекси о в нових закритих складах <g/> , то Ганцов для всіх українських говірок приймає за вихідну стадію о >уо <g/> , звідки потім в одних говірках у <g/> , а в інших у наслідок пересунення артикуляції вперед уо > уе > уї <g/> , а з цього останнього знов або в висліді монофтонгізації ї12 <g/> ) <g/> , або в висліді дальшого пересунення артикуляції вперед уі > і ( <g/> 4 <g/> , 133 <g/> ) <g/> .
doc#10 Якщо українська мова постала зі злиття двох первісно відмінних груп <g/> , то виходило <g/> , що розвиток східного слов'янства відбувався не тільки ди- ференціацією <g/> , а і інтеграцією <g/> , не тільки розгалуженням <g/> , а і збіжностями <g/> .
doc#10 Сюди належать її праці 7 <g/> , 12 <g/> , 16—18 <g/> , 20 <g/> , 21 <g/> , 25 <g/> , 26. Якщо діялектологія давала головний фактичний матеріал для цих праць <g/> , то <g/> , з другого боку <g/> , відчувалася потреба теоретично-методологічного обґрунтовання <g/> .
doc#10 Якщо суто лінгвістичні формулювання переплітаються в Курило з соціологічними ( <g/> напр <g/> .
doc#11 Якщо є поняття світової прози то Кундера сьогодні в ній <g/> .
doc#11 Якщо нема характерів <g/> , ідей <g/> , якщо фабула обернена на саму себе <g/> , якщо раз-по-раз — зараз покажу це <g/> , — монтаж чужорідностей <g/> , чому вся ця латанина <g/> , наче й не назвеш її будовою <g/> , — чому вона не розсипається <g/> , чому — читаєш далі і не кинеш — і дочитуєш <g/> , — і твориться певне враження міцної структури <g/> , і чому так твердо <g/> , як у шпенґлерівсько-вельфлінівському empor Готичного собору <g/> , формується висновок-підсумок <g/> , як скеля непорушний <g/> , як Лютерів « <g/> Die feste Burg ist unser Gott <g/> » <g/> , як наше « <g/> Гей не дивуйте <g/> , добрії люди <g/> »
doc#12 <p> Якщо дієслівну зв'язку заступають слова це <g/> , то <g/> , ось — риску ставимо перед ними <g/> , напр <g/> .
doc#13 Якщо сказати <g/> , що — тому <g/> , що це — байронічна поема <g/> , критик не повірить <g/> .
doc#13 <p> Якщо уважно пошукати <g/> , можна знайти в поемі деякі оновлювальні засоби <g/> .
doc#14 Якщо доба і доля відвели поетові досить років <g/> , то його жертва не буде ні пізньою <g/> , ні марною <g/> . </p>
doc#14 Якщо вже оперувати цим поняттям <g/> . </p>
doc#14 Якщо з'являються нові школи <g/> , вони ростуть з нових — і старих — поетичних ідивідуальностей <g/> . </p>
doc#15 Якщо і з'являються певні сумніви <g/> , то вони стосуються не до суті справи <g/> , а тільки до того <g/> , чи можна цим конструкціям надати назви речень <g/> .