This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | певности <g/> , що ця праця колись побачить світ <g/> . | Я | гортав журнал за журналом за своїм столом у |
doc#81 | мене подією 1940 року були відвідини Львова <g/> . | Я | гостро пережив окупацію Галичини в вересні |
doc#84 | бюра погоди <g/> . </p><p> І тут мій друг-хвильовист каже <g/> : </p><p> — | Я | дивуюся <g/> , я не розумію <g/> , як ви приймаєте таку добу |
doc#40 | за значенням <g/> : « <g/> Я дав коням оброку <g/> » ( <g/> Тоб <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> | Я | до неї привикла <g/> » ( <g/> Тоб <g/> . <g/> ) <g/> . Інакше стоїть справа з |
doc#46 | шляхетно вирішив не чинити мені прикростей <g/> . <g/> ) | Я | довідався про це тільки зі спогадів Самчука <g/> , |
doc#92 | … Я не уявляв собі <g/> , як можна в такому жити <g/> . | Я | доходив відчаю <g/> . Але щось краще переходило за |
doc#81 | , скільки днів я там провів <g/> , і як приємно <g/> ! | Я | доїздив трамваєм <g/> , минав перший парк з його |
doc#20 | в кращій <g/> , хоч і не найкращій дільниці міста <g/> . | Я | друкувався в багатьох фахових виданнях різних |
doc#24 | височінь <g/> . Народ усвідомив свою життєву силу ( <g/> « <g/> | Я | дужий народ <g/> , я — молодий <g/> ! » — Тичина <g/> ) і символом |
doc#81 | секретарка <g/> . Сама авдієнція була коротка <g/> . | Я | думав <g/> , що Гаврилів буде вимагати <g/> , щоб я таки |
doc#81 | викладача української мови й літератури <g/> . </p><p> | Я | думав <g/> , що тепер Григор'їв скаже мені <g/> , що нічого |
doc#67 | цих двох конкретних поезій не зупинятися <g/> . </p><p> | Я | думаю <g/> , вже можна побачити <g/> , що я хочу сказати <g/> . Я |
doc#101 | . Як це мені вдавалося — то не мені судити <g/> . | Я | думаю <g/> , що не дуже вдавалося <g/> . Як відомо <g/> , давно |
doc#81 | в якийсь добрий роман <g/> , скінчилася 20 липня <g/> . | Я | дістав кращу « <g/> посаду <g/> » — в самій міській управі <g/> . |
doc#36 | 1884 року в листі до М. Камінського Ґе пише <g/> : « <g/> | Я | ж газет не одержую <g/> . Тому нічого не знаю <g/> » <g/> . - |
doc#30 | ряст топчу <g/> . </p><p> Буду радий почути <g/> , що з Вашим Т. Г. | Я | ж мало-мало не вийшов у його хрищені батьки <g/> . </p> |
doc#81 | тут <g/> , бо епізод цей лишив свій слід у моїй душі <g/> . | Я | жив добрий десяток років у країні <g/> , де Тичина <g/> , |
doc#81 | а може <g/> , якби зрозумів <g/> , ще далі відсахнувся б <g/> ! <g/> ) <g/> . | Я | жив під страхом <g/> , що можуть викрити моє |
doc#28 | … </p><p> Сонце спустило вервечки <g/> , </p><p> і колисає мене <g/> . </p><p> | Я | з землею зрісся – не вирну <g/> , </p><p> тільки чую під спів |
doc#81 | як буває тільки в поемах Байрона чи Лермонтова <g/> . | Я | забув свій туристичний маршрут і подався за нею |