Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Але це не є епігонське наслідування народньої пісні або Шевченка <g/> , а дуже своєрідне й сконцентроване її відтворення <g/> .
doc#97 Ми ж зголосилися читати троєкнижжя про Шевченка <g/> , а не про Большакова <g/> .
doc#100 Кілька років тому вийшла його книжка про Шевченка <g/> , а ось <g/> , здається <g/> , вже друкується в Канаді монографія про Миколу Хвильового — цілком своєрідне дослідження <g/> , особливо під кутом філософської підоснови творчости цього письменника <g/> .
doc#46 Він грав пана <g/> , він грав розбещене <g/> , безпорадне дитинча <g/> , він грав сальонового балакуна з тих <g/> , кого Блок називав « <g/> испытанные остряки <g/> » <g/> , грав поета-трибуна <g/> , нового Шевченка <g/> , автора другого « <g/> Послания <g/> » <g/> .
doc#26 Семенкового Кобзаря 1924 р. ( <g/> багато разів у критиці підкреслювалося його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував Шевченка <g/> ) і інтермедій Літературного ярмарку <g/> .
doc#81 Безжурно <g/> , літом 1941 року я писав свої розвідки про називне речення і про мову Шевченка <g/> , але зимою з 1941 на 1942 рік про це вже не могло бути й мови <g/> .
doc#27 Куліш не міг не цінити поезію Шевченка <g/> , але мало не все разило його і в писанні і в поведінці Шевченка <g/> , захоплення перепліскувалося в відразу <g/> , любов у ненависть <g/> .
doc#53 Він не виступав проти Шевченка <g/> , але хіба не випадково <g/> , що в писаннях Потебні український поет майже ніколи не згадується <g/> .
doc#51 Усі сходилися на традиції Шевченка <g/> , але цієї традиції не вистачало навіть для поетичної мови нових часів <g/> , не кажучи вже про мову наукову або ділову <g/> .
doc#53 Якби не почалися заборони українського слова й освіти <g/> , якби буквар Потебні побачив своєчасно світ <g/> , можливо <g/> , ми мали б справжню « <g/> війну букварів <g/> » — Потебня проти Шевченка <g/> , бароккові традиції проти фольклорних <g/> .
doc#26 <p> Потрібне нове <g/> , чесне видання Словника мови Шевченка <g/> , бо два томи його <g/> , видані 1964 р. <g/> , такого епітета не заслуговують <g/> .
doc#88 Скоріш за все заздалегідь було визначено <g/> , що всі <g/> , хто викладав українознавчі дисципліни <g/> , мали бути націоналістами <g/> , а всі націоналісти мали хвалити Куліша і витісняти на другий плян Шевченка <g/> , бо так робив Хвильовий <g/> . </p>
doc#97 Він потонув <g/> , образ Шевченка <g/> , в деталях природного і людського оточення <g/> .
doc#50 Глибокий пієтет до Шевченка <g/> , в якому Осьмачка вбачає втілення самої істоти України ( <g/> 281 <g/> ) <g/> , не привів до копіювання й наслідування <g/> . </p>
doc#15 <p> Іноді називні речення в Шевченка <g/> , виступають ізольовано <g/> , як ми звикли їх бачити в пізнішій літературній мові <g/> , наприклад <g/> : </p><p> Садок вишневий коло хати <g/> , </p><p> Хруші над вишнями гудуть [ <g/> …
doc#97 Постійне нагадування про те <g/> , що Микола І не спускав з ока ув'язненого Шевченка <g/> , витворює хоч-не-хоч асоціяції з павуком у центрі свого павутиння і безсиллям жертв-комашок у тенетах липкої сітки <g/> . </p>
doc#93 Т. Шевченка <g/> , втратив усяку індивідуальність і обличчя <g/> ) <g/> , я не знаю <g/> .
doc#56 Як колись у Шевченка <g/> , він — об'єкт сатири й ненависти і — любови <g/> .
doc#27 Ось що він каже <g/> : « <g/> Іронія долі визначила йому перше місце в числі епігонів Шевченка <g/> , з усіми неприємними прикметами епігонізму <g/> .
doc#27 Куліш не міг не цінити поезію Шевченка <g/> , але мало не все разило його і в писанні і в поведінці Шевченка <g/> , захоплення перепліскувалося в відразу <g/> , любов у ненависть <g/> .