Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 є епігонське наслідування народньої пісні або Шевченка <g/> , а дуже своєрідне й сконцентроване її
doc#97 книжок <g/> . Ми ж зголосилися читати троєкнижжя про Шевченка <g/> , а не про Большакова <g/> . Коли дитина виростає <g/> ,
doc#100 . Кілька років тому вийшла його книжка про Шевченка <g/> , а ось <g/> , здається <g/> , вже друкується в Канаді
doc#46 остряки <g/> » <g/> , грав поета-трибуна <g/> , нового Шевченка <g/> , автора другого « <g/> Послания <g/> » <g/> . Він був
doc#26 його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував
doc#81 свої розвідки про називне речення і про мову Шевченка <g/> , але зимою з 1941 на 1942 рік про це вже не могло
doc#27 як відомо <g/> , трудні <g/> . Куліш не міг не цінити поезію Шевченка <g/> , але мало не все разило його і в писанні і в
doc#53 любив Шевченка-поета <g/> . Він не виступав проти Шевченка <g/> , але хіба не випадково <g/> , що в писаннях Потебні
doc#51 літературної мови <g/> . Усі сходилися на традиції Шевченка <g/> , але цієї традиції не вистачало навіть для
doc#53 б справжню « <g/> війну букварів <g/> » — Потебня проти Шевченка <g/> , бароккові традиції проти фольклорних <g/> . Усе це
doc#26 . </p><p> Потрібне нове <g/> , чесне видання Словника мови Шевченка <g/> , бо два томи його <g/> , видані 1964 р. <g/> , такого
doc#88 мали хвалити Куліша і витісняти на другий плян Шевченка <g/> , бо так робив Хвильовий <g/> . </p><p> У цьому випадку <g/> , як і в
doc#97 вибраному автором підході <g/> . Він потонув <g/> , образ Шевченка <g/> , в деталях природного і людського оточення <g/> .
doc#50 з біблійних джерел <g/> . Глибокий пієтет до Шевченка <g/> , в якому Осьмачка вбачає втілення самої істоти
doc#15 на кількох прикладах <g/> . </p><p> Іноді називні речення в Шевченка <g/> , виступають ізольовано <g/> , як ми звикли їх бачити
doc#97 про те <g/> , що Микола І не спускав з ока ув'язненого Шевченка <g/> , витворює хоч-не-хоч асоціяції з павуком у
doc#93 » <g/> , перетворений на безособовий Театр ім <g/> . Т. Шевченка <g/> , втратив усяку індивідуальність і обличчя <g/> ) <g/> , я
doc#56 животіння й пристосування <g/> . Як колись у Шевченка <g/> , він — об'єкт сатири й ненависти і — любови <g/> . Хоч
doc#27 визначила йому перше місце в числі епігонів Шевченка <g/> , з усіми неприємними прикметами епігонізму <g/> .
doc#27 мало не все разило його і в писанні і в поведінці Шевченка <g/> , захоплення перепліскувалося в відразу <g/> ,