This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 | є епігонське наслідування народньої пісні або | Шевченка | <g/> , а дуже своєрідне й сконцентроване її |
doc#97 | книжок <g/> . Ми ж зголосилися читати троєкнижжя про | Шевченка | <g/> , а не про Большакова <g/> . Коли дитина виростає <g/> , |
doc#100 | . Кілька років тому вийшла його книжка про | Шевченка | <g/> , а ось <g/> , здається <g/> , вже друкується в Канаді |
doc#46 | остряки <g/> » <g/> , грав поета-трибуна <g/> , нового | Шевченка | <g/> , автора другого « <g/> Послания <g/> » <g/> . Він був |
doc#26 | його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти | Шевченка | <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував |
doc#81 | свої розвідки про називне речення і про мову | Шевченка | <g/> , але зимою з 1941 на 1942 рік про це вже не могло |
doc#27 | як відомо <g/> , трудні <g/> . Куліш не міг не цінити поезію | Шевченка | <g/> , але мало не все разило його і в писанні і в |
doc#53 | любив Шевченка-поета <g/> . Він не виступав проти | Шевченка | <g/> , але хіба не випадково <g/> , що в писаннях Потебні |
doc#51 | літературної мови <g/> . Усі сходилися на традиції | Шевченка | <g/> , але цієї традиції не вистачало навіть для |
doc#53 | б справжню « <g/> війну букварів <g/> » — Потебня проти | Шевченка | <g/> , бароккові традиції проти фольклорних <g/> . Усе це |
doc#26 | . </p><p> Потрібне нове <g/> , чесне видання Словника мови | Шевченка | <g/> , бо два томи його <g/> , видані 1964 р. <g/> , такого |
doc#88 | мали хвалити Куліша і витісняти на другий плян | Шевченка | <g/> , бо так робив Хвильовий <g/> . </p><p> У цьому випадку <g/> , як і в |
doc#97 | вибраному автором підході <g/> . Він потонув <g/> , образ | Шевченка | <g/> , в деталях природного і людського оточення <g/> . |
doc#50 | з біблійних джерел <g/> . Глибокий пієтет до | Шевченка | <g/> , в якому Осьмачка вбачає втілення самої істоти |
doc#15 | на кількох прикладах <g/> . </p><p> Іноді називні речення в | Шевченка | <g/> , виступають ізольовано <g/> , як ми звикли їх бачити |
doc#97 | про те <g/> , що Микола І не спускав з ока ув'язненого | Шевченка | <g/> , витворює хоч-не-хоч асоціяції з павуком у |
doc#93 | » <g/> , перетворений на безособовий Театр ім <g/> . Т. | Шевченка | <g/> , втратив усяку індивідуальність і обличчя <g/> ) <g/> , я |
doc#56 | животіння й пристосування <g/> . Як колись у | Шевченка | <g/> , він — об'єкт сатири й ненависти і — любови <g/> . Хоч |
doc#27 | визначила йому перше місце в числі епігонів | Шевченка | <g/> , з усіми неприємними прикметами епігонізму <g/> . |
doc#27 | мало не все разило його і в писанні і в поведінці | Шевченка | <g/> , захоплення перепліскувалося в відразу <g/> , |