Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> До того ж не треба думати <g/> , що всі тогочасні діячі слова з Великої України тільки об'єктивно й більш-менш позасвідомо провадили галицькі мовні впливи <g/> , так би мовити <g/> , пасивно їх сприймаючи й пасивно <g/> , мимоволі включаючи їх до свого мовного вжитку <g/> .
doc#9 Він аргументує переважно іменами видатних письменників з Великої України <g/> ; розвиток наукової <g/> , газетної і т. п. мови Б. Грінченка ніби не обходить <g/> .
doc#9 <p> Той самий метод тверезої оцінки мовних впливів в їхній зумовленості загальним станом літературної мови в різних частинах України залежно від суспільно-політичного стану цих українських земель <g/> , застосований І. Кокорудзом до оцінки тогочасного стану української мови <g/> , А. Кримський прикладає до характеристики минулого літературної мови і до прогнози її майбутнього <g/> .
doc#9 З України досі йшло світло в Галичину <g/> , твори українські ідейно стояли вище од галицьких та й мали вплив <g/> »3. З цього критерію залежносте мовних впливів від позамовних суспільних чинників випливає і те <g/> , що в ті роки Галичина впливала на українську літературну мову <g/> , випливає і погляд А. Кримського на майбутнє <g/> : « <g/> Те з нарічий стане пануючим <g/> , яке зробить найбільше на ріднім полі <g/> , — яке видасть найкращі писання ( <g/> я розумію найкращі змістом <g/> ) <g/> .
doc#9 Цей критерій обґрунтував право Галичини на впливи <g/> , він накреслював і межі цих впливів — рухливі залежно від зміни обставин суспільного життя в обох частинах України <g/> . </p>
doc#9 , виконувала свою роль української мовної лябораторії <g/> , по-старому користуючися мовними здобутками всіх земель України <g/> .
doc#9 Тільки тепер кращі представники її <g/> , може <g/> , частіше стали оглядатися на мову Великої України і свої мовні новотвори більш-менш рівняти на те <g/> , як вони будуть сприйняті не тільки в Галичині <g/> , але й там <g/> .
doc#9 « <g/> Крім " <g/> Самостійної України <g/> " видала РУП в 1900- 1905 рр <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#9 Ось як Н. Романович-Ткаченко змальовує враження своїх героїв — молодих революціонерів з Великої України — відмови галичан на мітингу <g/> : « <g/> Тут <g/> , серед сеї блискучої юрби <g/> , в залі <g/> , залитій світлом — він чує мову своїх степів <g/> , своїх ланів <g/> , мову <g/> , якою говорять ті брати його <g/> , що живуть в тісних халупках без світу й повітря <g/> .
doc#9 У галичан є чимало гарних форм <g/> , яких нам не стає — чому ж з них не скористуватися <g/> »3. І <g/> , остаточно ставлячи всі крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер свій мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найзрозумілішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> »4. </p><p> Таким чином <g/> , тепер Б. Грінченко визнає і доконечність галицької пайки в літературній мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно створюваного елементу ( <g/> складені в народному дусі слова <g/> ) <g/> , обстоюючи тільки чистоту мови від чужомовних впливів і домішок <g/> .
doc#9 За І. Франком іде І. Верхратський <g/> , що пише в цей час про те <g/> , що мовні авторитети для українців — народна мова і — письменники з Великої України <g/> : Шевченко <g/> , Квітка-Основ'яненко <g/> , Котляревський2 — хоч <g/> , як бачимо з самого переліку імен <g/> , його позиція лишається консервативнішою <g/> .
doc#9 Старші патріоти <g/> , що тепер <g/> , подібно Нечую <g/> , ганять мову нашої преси <g/> , не створили для України вищої мови <g/> ; а чим же в пресі та інституціях треба було користуватися <g/> »2 <g/> , — а з цього випливає і його прогноза того <g/> , що ці галицькі елементи з літературної мови викинути вже нікому не вдається <g/> , і оцінка позиції І. Нечуя-Левицького як позиції баби Палажки <g/> , себто позиції хуторянської обмежености й безобрійности <g/> .
doc#9 Зате він був ясний як прихильним <g/> , так і ворожим до України колам російського громадянства <g/> .
doc#9 Письменник охоче вживає дієслова мати там <g/> , де схід України воліє вживати слова бути ( <g/> « <g/> Ще маємо час <g/> » — « <g/> Як ми їздили <g/> …
doc#9 Традицією робляться студентські екскурсії <g/> : « <g/> Перед війною студентська молодіж з України майже рік-річно відбувала прогульки по Галичині <g/> , брала участь у тутешніх студентських з'їздах тощо і навпаки <g/> , галицька молодь об'їздила Україну <g/> »viii <g/> . </p>
doc#9 <p> 1904 р. М. Грутпевський заснував у Львові курси для молоді з російської України <g/> .
doc#9 Кінець цій праці поклали події вересня 1939 р. Окупація Галичини не означала тепер « <g/> галичанізації <g/> » Великої України <g/> , ні <g/> , галичан персонально на Велику Україну майже не пускали <g/> , а мову їхніх виступів у пресі й друці взагалі старанно відредаговували на заведений копил <g/> .
doc#9 Нарешті хвиля втікачів з Великої України <g/> , що спочатку осідає в Галичині <g/> , а потім разом з багатьма галичанами покидає рідну землю <g/> , спричинилася до дальшого вимішування носіїв різномісцевих мовних традицій <g/> .
doc#9 У тих творах письменників з Великої України <g/> , що написані в Галичині <g/> , можна помітити досить численні галицькі мовні елементи <g/> .