Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 Адже Вас кілька разів висували на здобуття цієї найвищої премії України <g/> , а отримали Ви її лише після смерти автора « <g/> Прапороносців <g/> » <g/> .
doc#32 <p> Практичний <g/> , цілеспрямований і дієвий <g/> , Кубійович у НТШ поставив майже все на карту практично потрібних і економічно доцільних проектів <g/> , що приносили б гроші <g/> , а не розтринькували б їх — гандбух ( <g/> підручна книга <g/> ) України <g/> , а потім Енциклопедія України <g/> , проекти грошово рентабельні <g/> , але не розвідкового <g/> , а компілятивного характеру <g/> .
doc#81 Раціоналізацією цього відступу формально на другий плян було міркування <g/> , що я був тоді « <g/> совєт <g/> » <g/> , як казали в Галичині про тих <g/> , хто наїхав із « <g/> старої <g/> » радянської України <g/> , а старі еміµранти й галичани мали б більше довір'я до МУРу <g/> , коли на чолі його стоятиме не-« <g/> совєт <g/> » <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Старість <g/> » <g/> ) </p><p> І мотив для цього виклику порожнім словам — не героїка <g/> , не рятування людства чи бодай України <g/> , а факт індивідуальної біографії <g/> , — постаріння <g/> . </p>
doc#65 Але ті паростки сталінізму <g/> , що плекаються в цьому будинку поколінням <g/> , вихованим у роки піднесення Сталіна на бога <g/> , загрозливі тим <g/> , що підтримують русифікацію української мови й русифікацію України <g/> , а ще більше тим <g/> , що вони компромітують українську науку примітивізмом <g/> .
doc#101 Це було таке моє психологічне наставления <g/> , причому це стосувалося і України <g/> , але більше стосувалося <g/> , звичайно <g/> , самої еміграції <g/> .
doc#9 Конструкцію з прийменником за з родовим відмінком іменника не можна вважати за первісногалицьку <g/> , її знають і класики з Великої України <g/> , але в той час <g/> , як у говірках Східної і Центральної України вона відступає перед конструкцією з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , Галичина тримається її непорушно і таким чином виступає консерваторкою цього звороту в літературній мові <g/> . </p>
doc#81 Таке було в усіх містах України <g/> , але в Харкові принаймні ми були під наглядом тільки місцевих органів влади й порядку <g/> , а в Києві були і місцеві <g/> , і центральні <g/> .
doc#9 В оркестрі грали всі області України <g/> , але внаслідок загального політичного становища великоукраїнських земель диригувала цією оркестрою Галичина <g/> . </p>
doc#94 Подорож латинського <g/> , конструктивно змодифікованого libertas-свобОди затрималася в своїй повільності аж мало не до нашого століття <g/> , коли цю libertas « <g/> в огні її <g/> , окрадену <g/> » збудили <g/> , перефразовуючи Шевченка ( <g/> у Шевченка цей образ стосується до України <g/> , але перенесення його на свободу не проти логіки Шевченкової творчости <g/> , бо Україну минулого й майбутнього він мислив якщо не в тотожності з свободою <g/> , то принаймні в дуже близькій сумежності <g/> ) <g/> . </p>
doc#92 Моє прізвище було добре відоме в мовознавчих колах України <g/> , але тільки </p><p> 3 передвоєнних часів <g/> .
doc#81 Так <g/> , я хотів самостійної України <g/> , але я не бачив жадного шансу на її постання <g/> .
doc#1 І щоб підкреслити безсмертність України <g/> , він знову повторює той же рядок <g/> : </p><p> Минуло все <g/> , та не пропало <g/> , — </p><p> а після того підхоплює раніше розпочате речення про занепад давньої України <g/> , безверхого козака ( <g/> безверхого <g/> , бо позбувся правлячої верхівки <g/> ) <g/> , старого дуба <g/> , чиє верховіття вигризене шашелями <g/> , але коріння ( <g/> селянство <g/> , трудовий люд « <g/> Молитви <g/> » <g/> ) усе ще живе й пускає зелені пагони <g/> .
doc#17 Куліш не жаліє старої України <g/> , бо він знає і бачить <g/> , що вона себе вичерпала і далі існувати <g/> , як дотепер <g/> , не може <g/> .
doc#27 І з погляду Куліша це зовсім не означало підпорядкування України <g/> , бо для нього провід належить слову <g/> , що втілює дух <g/> , і це дух через слово керує світом <g/> .
doc#27 Отже <g/> , для нього <g/> , хоч цього він теж прямо і не міг і <g/> , либонь <g/> , не хотів заявити <g/> , такий розподіл функцій між Україною й Росією означав би панування України <g/> , бо політику визначав би дух і функції політики були б тільки виконавчі <g/> .
doc#19 Було це наслідком тих жахливих умов <g/> , коли всяка інша <g/> , зокрема політична діяльність <g/> , спрямована на відродження України <g/> , була практично вилучена <g/> ?
doc#47 У поразці України <g/> , в розкритті забріханости демократій <g/> , у розкладі й отвариненні еміграції — бо так бачила поетка ці речі — запанував Чорнобог <g/> , її безжальний і нелюдяний Батько <g/> . </p>
doc#101 Чи є вороги в України <g/> , в української держави <g/> ? </p>
doc#81 Він начисто відмовився говорити про твори <g/> , писані на території України <g/> , включно зі « <g/> Словом о полку <g/> » <g/> .