Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> , вір мені — неймовірно ( <g/> ір-ір <g/> ) <g/> , Гельм'язова
doc#4 Та тут лише кілька неклясифікованих прикладів <g/> : </p><p> Я серцю сказала <g/> : не плач <g/> , люби <g/> ! </p>
doc#6 Та перше <g/> , ніж іти до тих інших плянів <g/> , захованих на більших глибинах <g/> , варт сказати кілька слів про <g/> , власне <g/> , ці відзнаки поверхні <g/> , бо різні пляни співіснують у творчості нашого маляра і діють комплексно <g/> , отже було б незадоволенним снобізмом відтруситися від тих рис <g/> , що першими заполонюють увагу глядача <g/> , й заплющити на них очі <g/> . </p>
doc#6 Та <g/> , зрештою <g/> , навіть у тих Куриликових творах <g/> , що виростали з традиції Бройгеля <g/> , знаходимо не лише принадні деталі <g/> , подавані здебільшого дрібно і збоку або на задньому пляні <g/> , ніби маляр хоче сказати <g/> , — так <g/> , це мило <g/> , це людяно <g/> , часом трохи смішно <g/> , посміхнися <g/> , глядачу <g/> , — але на цьому роля епізодів і епізодичних деталів не обмежується <g/> .
doc#6 Та й поза тим Курилик не раз зміщує час або ігнорує його <g/> .
doc#6 <p> Та погляд <g/> , що Курилика не цікавили мистецькі вартості твору <g/> , що для нього важили тільки ідея і/або збут <g/> , дуже далекий від дійсности <g/> .
doc#8 Та чим старший він робився <g/> , тим більше втрачав смак до цього стилю наукової роботи <g/> , прямуючи за всяку ціну до синтези і лишаючи недоговореним те <g/> , що його <g/> , особисто його <g/> , не цікавило <g/> .
doc#8 <p> Та брак інтересу до примітковости не робить Петрова не-науковцем <g/> .
doc#8 Та це не було надхнення <g/> , захват <g/> , чи шаленство <g/> , — він лишався спокійний <g/> , міг кожної хвилини відірватися від праці <g/> , кинути дотеп <g/> , поговорити про щонебудь <g/> , — і знову повернутися до обдумування <g/> , аж поки потрібна формула не знаходилася <g/> .
doc#8 Та в суті речі це не було новою тезою <g/> : це було тільки ствердження старої його тези про незалежність різних сторін розвитку суспільства чи націй як частин людства <g/> , в даному випадку — держави і культури <g/> .
doc#8 Та він сполучає це зі скепсисом і надмірним може інтелектуалізмом <g/> .
doc#8 Та коли впіймати його думку <g/> , вона завжди була цікава <g/> , хоч завжди загострена до ступеня парадокса <g/> . </p>
doc#8 Та горе тому <g/> , хто прийме цю частку істини за цілу істину <g/> ! </p>
doc#8 Та в міру того <g/> , як ітимуть роки <g/> , чимраз більше відкриватиметься в ньому нащадкам другий елемент його <g/> , той елемент <g/> , що я назвав би його дитячим <g/> , або <g/> , коли хочете <g/> , сковородинським <g/> .
doc#9 <p> Та говорити так — означає ігнорувати особливості історичного розвитку різних частин української території <g/> .
doc#9 Та <g/> , зрештою <g/> , ця робота не може ставити собі завдання простежити всі слова й елементи мови взагалі <g/> , що з'явилися в літературній мові під галицькими впливами <g/> , кожне зокрема <g/> .
doc#9 <p> Та й взагалі до шістдесятих років не можна говорити про якісь помітні мовні взаємовпливи Галичини і решти українських земель <g/> .
doc#9 Та й взагалі від цих заяв один крок до принципового проголошення мішаного ( <g/> щодо українських говірок <g/> ) характеру основи української літературної мови — і Олена Пчілка робить цей крок <g/> , вимагаючи крутого розширення бази літературної мови <g/> : </p><p> « <g/> Між іншими непевностями в моїх спробунках знайдуть <g/> , може <g/> , діялектну мішанину <g/> : справді ж бо уживаю разом з лівобережним складом різні чисто правобережні форми ( <g/> лаписька <g/> , ручиська <g/> , назвисько або такі слова <g/> , як відомий <g/> , переконатись тощо <g/> ) <g/> .
doc#9 Та і в мові творів Олени Пчілки знаходимо чимало слів і термінів <g/> , які правдоподібно або напевне можуть походити тільки з галицьких говірок <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .