Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Основний ідейний рушій брошури Модеста Левицького можна зформулювати такими його словами <g/> : « <g/> Коли ми тепер і негайно не подбаємо <g/> , щоб затерти і знищити ту прикру різницю ( <g/> галицької і великоукраїнської літературної мови <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , то <g/> , не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські літературні мови <g/> »3. </p><p> Нарешті <g/> , І. Верхратський у своєму відгуку на дискусію підкреслював першорядну вагу великоукраїнських елементів для розвитку української літературної мови <g/> : « <g/> Писателів <g/> , на Україні живучих <g/> , лично зовсім не знаю <g/> .
doc#9 ) <g/> ; переносити ( <g/> про особу <g/> ) — переводити ( <g/> « <g/> її перенесено до другої школи <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; одтручувати — відштовхувати ( <g/> « <g/> Коли б він одтрутив її <g/> …
doc#9 Коли большевики почали свою « <g/> українізацію <g/> » <g/> , то лекторами <g/> , а в багатьох випадках і керівниками курсів українознавства були галичани <g/> .
doc#9 Коли ми читаємо <g/> , наприклад <g/> , матеріали арбітражної термінологічної комісії <g/> , то помічаємо <g/> , що нерідко вибір того чи того терміна залежав і від посилання на галицьке джерело <g/> .
doc#9 <p> Коли <g/> , приблизно з початку тридцятих років <g/> , відмовилися від « <g/> українізації <g/> » й перейшли до політики русифікації <g/> , перший удар упав не тільки на галичан як фізичних осіб <g/> , а й на галицькі елементи в літературній мові <g/> .
doc#9 Коли большевицькі наукові інституції заступали слово цукор на сахар <g/> , ліжко на кровать <g/> , брила на глиба <g/> , краватка на галстук <g/> , цитрина на лимон <g/> , помаранча на апельсин <g/> , оцет на уксус <g/> , стосунки на відношення <g/> , склянка на стакан <g/> , парасоль на зонтик <g/> , черевики на ботинки <g/> , лекція на урок <g/> , пересічний на середній <g/> , тартак на лісопилка <g/> , мутра на гайка і т. п. — приклади можна наводити сотнями <g/> , якщо не тисячами <g/> , — то вони не тільки русифікували українську літературну мову <g/> , а й заступали галицького або <g/> , ширше беручи <g/> , західноукраїнського походження або збереження
doc#9 Коли до мови прикладають правило пропорції <g/> , заявляючи <g/> , що зараз є низ і долина <g/> , то конче повинні бути прислівники і внизу <g/> , і вдолині <g/> , коли від кликати є виклик <g/> , то від звати конче мусить бути визов <g/> , коли є форма обидва і обох <g/> , то неодмінно мають бути і форми оба і обидвох'' <g/> , то цим виявляють нерозуміння або небажання розуміти живі історичні процеси формування української літературної мови — не в кабінетах <g/> , а в перебігу мінливих і часто взаємосуперечних історичних подій <g/> .
doc#9 Коли в світській <g/> , сальоновій розмові герої І. Нечуя-Левицького кидають репліки на зразок <g/> : « <g/> Ми <g/> …
doc#9 Коли важко простежити позитивні впливи <g/> , то незмірно важче зробити це щодо впливів негативних <g/> .
doc#9 Коли виділимо окремо чужі слова ( <g/> Гумбольдт <g/> , де Сассюра <g/> , поета <g/> , патас <g/> , модерністи <g/> , позитивні <g/> ) <g/> , то матимемо акання в таких позиціях <g/> : на початку слів <g/> : означає <g/> ; безпосередньо перед наголосом <g/> : наостанку <g/> , тварити <g/> , сопілки <g/> , не пра це <g/> , громадськості <g/> , перед наголосом <g/> , але не безпосередньо <g/> : розглядати <g/> , не дозволяє <g/> , разпрозорились <g/> ; після наголосу <g/> : засоби <g/> , повна <g/> , в залежності <g/> , приростка <g/> , можливості <g/> . </p>
doc#9 <p> Коли до цього додати <g/> , що це в обох доповідачів усі приклади акання з півторагодинної доповіді <g/> , то можна буде ствердити <g/> , що явище це не охоплює більшости слів і має випадково-неусталений характер <g/> .
doc#9 Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок <g/> , які цих явищ не знають <g/> .
doc#10 Коли в ( <g/> 11 <g/> ) ці висновки стосувалися ще тільки до одного села <g/> , в ( <g/> 12 <g/> ) Курило поширила їх уже на всю чернігівську групу говірок з тим <g/> , щоб потім <g/> , дослідивши на Поділлі інший тип говірок <g/> , прийти до синтетичної картини в ( <g/> 17 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Коли советський режим знищив Ганцова як науковця <g/> , Курило наче підхопила прапор <g/> , що випав був з його рук <g/> , і провадила далі почате ним <g/> , поки могла <g/> .
doc#10 Коли її вибито з лав українських мовознавців <g/> , не знайшлося нікого <g/> , навіть і поза межами УССР <g/> , хто б продовжив її й Ганцова працю <g/> .
doc#11 Коли це переконливо <g/> , це дуже серйозно <g/> .
doc#11 Коли починають жадати від романіста <g/> , щоб узяв на себе функції комунгоспу <g/> …
doc#12 <p> 2. Коли при зміні слова звук може випадати <g/> , пишеться е <g/> , апр <g/> .
doc#12 <p> 3. Коли при зміні слова звук чергується з і <g/> , пишеться е <g/> , напр <g/> , <g/> : тече ( <g/> бо <g/> : тік <g/> ) <g/> , несла ( <g/> бо <g/> : ніс <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> 2. Коли при зміні слова звук може випадати <g/> , пишеться о <g/> , напр <g/> .