Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 до другого ступеня <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ой уздрів я там миленьку та за всіх вже наймилішу <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> З
doc#40 мене <g/> , давальний і місцевий мені <g/> , орудний мною <g/> ) <g/> , ти ( <g/> родовий і знахідний тебе <g/> , давальний і
doc#40 , — і в майбутньому ( <g/> Я бачив комету не означає <g/> , що я вже не бачу її й не буду бачити <g/> ) <g/> ; уживання
doc#40 був ще ціннішая добича <g/> » ( <g/> Фр <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> До письменства я кличу <g/> , — звичайно <g/> , в думках <g/> » ( <g/> Сам <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> б. Почуття
doc#42 належить може найстрашніший епітет з усіх <g/> , що я їх колись зустрічав <g/> , — він називає світ «
doc#43 не в цьому справа <g/> , і зовсім не про це і не так я пишу <g/> , — І тут я <g/> , критик <g/> , бачу за християнською
doc#43 заперечення історії <g/> , заперечення розвитку ( <g/> я не кажу прогресу <g/> , борони Боже <g/> , лишаю це нашим
doc#44 в питаннях стилю <g/> . У вступі до його « <g/> Не для дітей <g/> » мені вже доводилося писати про те наївне <g/> , що було в
doc#46 йому дружньо зустрічатися зі мною <g/> , бувати в мене <g/> . Але про отруєння радянськими випарами він
doc#46 природу цієї магії <g/> . </p><p> Але в червні 1948 доля звела мене з його формальною дружиною Марією
doc#56 — есересер <g/> , а я кажу — Росія <g/> . </p><p> Ви кажете уересер <g/> , а я кажу — Росія <g/> . </p><p> Ви кажете — царизм нас жер <g/> , а я кажу —
doc#58 переходить до вільніших і місткіших — я сказав би від задушного фотоательє <g/> , куди
doc#58 каже <g/> : « <g/> З усього <g/> , що людина має цінного в житті <g/> , мені лишилася тільки любов до мого народу і
doc#59 » в цю війну <g/> ? Хіба в гістеричності « <g/> Я <g/> » і редактора Карка не чути вже того пострілу <g/> ,
doc#59 І в цю мить я зрозумів <g/> , що ця людина стоїть переді мною вже зовсім чітко <g/> . Мряковиння лагідно опало <g/> . На
doc#62 : " <g/> Між тією " <g/> дійсністю <g/> " [ <g/> на Україні <g/> ] і мною стало вже дві " <g/> дійсності <g/> " - женевська і
doc#62 , де автор увесь час оперує терміном " <g/> народ <g/> " <g/> , я не можу не посміхнутися гірко <g/> . Якби автор не
doc#63 , що реалізм Чапленка <g/> , Феденка <g/> , Мелешка <g/> , Дудка я називаю умовним тому <g/> , що сьогодні вже кожному
doc#65 . Я не уповноважений говорити в імені Горбача <g/> , і я певний <g/> , що він сам це чудово зробить <g/> , якщо
doc#65 цим я зобов'язаний двом обставинам <g/> . Поперше <g/> , я мав щастя походити з так званої “ <g/> доброї родини <g/> ”