This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 | запитання <g/> , але поданих уже досить <g/> . Якщо | читач | витримав їх <g/> , то можна перейти до цікавішої |
doc#7 | людського буття <g/> , а і з внутрішнім світом поета й | читача | <g/> , — а не це — завдання поезії <g/> . Інші обмежувалися |
doc#7 | поза тим усе лишалося « <g/> нормальним <g/> » <g/> , і фактично | читач | просто змушений був « <g/> в умі <g/> » розставляти |
doc#7 | , підносилася вага слів і їхнього значення <g/> . Бо | читач | <g/> , почуваючи <g/> , що його вибито з синтаксичної |
doc#7 | поета і духово спорідненого з даним поетом | читача | <g/> . Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників |
doc#7 | кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках | читач | завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній |
doc#7 | з французької поезії <g/> , розраховуючи на такого | читача | <g/> , якого тема зацікавить і який не полінується |
doc#7 | умінням узяти все до поетичного твору <g/> . Але той з | читачів | <g/> , хто знайомиться з нею за нашими журнальними |
doc#7 | , не роблячи її ні важкою <g/> , ні матеріяльною <g/> . </p><p> | Читач | може ще запитати <g/> : Алеж поясніть <g/> , будь ласка <g/> , що |
doc#7 | сказане <g/> . Якщо вона тому чи тому конкретному | читачеві | нічого не сказала <g/> , значить <g/> , поет і читач |
doc#7 | читачеві нічого не сказала <g/> , значить <g/> , поет і | читач | розмовляють різними мовами <g/> . Значить те |
doc#7 | дім <g/> , що його може ніколи не було <g/> , неприступні | читачеві | <g/> . В цьому випадку розмова поета з читачем не |
doc#7 | читачеві <g/> . В цьому випадку розмова поета з | читачем | не відбулася <g/> , і тут не допоможе мільйон |
doc#8 | Це є <g/> , приблизно <g/> , образ стосунків Петрова з його | читачами | <g/> , але з однією істотною різницею <g/> : Петров не був |
doc#8 | єдність усього написаного ним вражає | читача | <g/> . Вже з самого початку дається взнаки його |
doc#8 | сучасного шевченкознавства <g/> » <g/> . Даремно | читач | шукатиме там імен <g/> , дат і назов <g/> , історії |
doc#9 | , що все-таки ця книжка буде корисна | читачеві | <g/> . Тим більше <g/> , що скільки авторові відомо <g/> , тепер |
doc#9 | тоді не сприймалася як штучно-синтетична <g/> : | читач | сприймав її в побутово-пісенних виявах і не |
doc#9 | із листів <g/> , які нам пишуть <g/> , і з розмов з нашими | читачами | <g/> . Не звикли вони до абстрактних понять <g/> , яких |
doc#9 | втратили б змогу служити вищим потребам <g/> . А коли | читач | <g/> , вихований популярною літературою з |