Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 — від контактів із навколишніми селянами <g/> , хоч <g/> , мабуть <g/> , поверховими ( <g/> про них нема згадок у « <g/> Материнках <g/> » <g/> ) <g/> , далі з поезією Олеся ( <g/> « <g/> З журбою радість обнялась <g/> » — свідчення Г. Лащенко <g/> ) <g/> , а пізніше була піднесена на інший <g/> , уже не стихійний <g/> , а принципово-ідеологічний позем у празьких контактах <g/> .
doc#92 Вірний засадам редакційної етики <g/> , Робертс мусів умістити рецензію <g/> , хоч <g/> , мабуть <g/> , такої рецензії він не сподівався <g/> . </p>
doc#6 На теперішній нашій виставці такі “ <g/> символи <g/> ” можна знайти на багатьох картинах <g/> , хоч <g/> , може <g/> , не так програмово вжитих <g/> , як у торонтській серії <g/> .
doc#93 В обох випадках — це передвісники початку кінця панівної тепер системи <g/> , хоч <g/> , може <g/> , багато політичних дисидентів цього не усвідомлює <g/> , а ще менше <g/> , мабуть <g/> , є тих <g/> , що це усвідомлюють <g/> , серед діячів мистецтва <g/> .
doc#51 <p> Ті ж методи розглядати часткове на тлі цілости Сімович приніс у свої праці з ономастики <g/> , сказавши і тут багато нового <g/> , хоч <g/> , на жаль <g/> , синтетичної праці Сімович не лишив і тут <g/> , як не судилося йому написати й курс історії української мови <g/> .
doc#38 Тим більше разять ті місця <g/> , де він <g/> , не спершися на першоджерела <g/> , іде за традицією українського фальшивого патріотизму <g/> , що квітне буйним цвітом у тому <g/> , що на еміграції зветься українською наукою ( <g/> хоч <g/> , на щастя <g/> , не завжди справді репрезентує її <g/> ) <g/> .
doc#81 <p> Я не запам'ятав ні змісту п'єси <g/> , ні деталів вистави <g/> , хоч <g/> , напевне <g/> , ансамбль Шагайди <g/> , Гірняка <g/> , Крушельницького <g/> , Ужвій і Чистякової заслуговував би на згадку <g/> .
doc#40 , конечний <g/> , статечний <g/> , запічний <g/> , нічний <g/> , хоч <g/> , наприклад <g/> , слова місячний <g/> , пшеничний тощо нерідко вимовляються із ш. </p><p> Звук ч <g/> , як ми вже знаємо <g/> , — африката <g/> , що складається з елементів m + ш а звук п вимовляється так само <g/> , як пі <g/> , тільки з додатком носового резонансу <g/> ; таким чином при вимові чн язик двічі повинен робити рух <g/> , потрібний для вимови ш. В наслідок розподібнення вимови ч і спрощується в ш <g/> , — це і є явище дисиміляції <g/> . </p>
doc#81 Належали до цього товариства чорнява й кокетлива <g/> , хоч <g/> , нівроку <g/> , огряднувата Ася <g/> , яка любила фотографуватися <g/> , щільно притулившися до мене або й просто в обіймах <g/> , дуже серйозна Фіра <g/> , кругленький дотепник Аркаша <g/> , здебільшого мовчазний Фріц з Німеччини <g/> , на договірній службі в якійсь радянській науково-технічній інституції <g/> .
doc#28 Цю книжність <g/> , кабінетність <g/> , підкреслену очитаність і вченість слід уважати за останню важливу рису сучасного клясицизму <g/> , якою він <g/> , до речі <g/> , відрізняється від старого <g/> , цим виправдуючи додаток нео- ( <g/> хоч <g/> , по суті <g/> , може більше личило б за це додавати не нео- <g/> , а палео- <g/> , або архео- до слова клясицизм <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і сам Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p>
doc#26 ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були « <g/> революційно-демократичні <g/> » <g/> , проте демократичні — чи то пак « <g/> народні <g/> » — вони були всі три <g/> , а окремі « <g/> революційні <g/> » строфи можна вишукати навіть в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , як це cum grano salis робить Євген Сверстюк <g/> , і навіть у консервативно-боязкого Квітки є такий — на далеку мету — бунтівничий твір <g/> , як « <g/> Панна Сотниковна <g/> » ( <g/> написаний <g/> , до речі <g/> , не без суржиковости <g/> , хоч і з російською основою <g/> ) <g/> , не менше бунтівничий <g/> , ніж Шевченкова « <g/> Катерина <g/> » <g/> . </p>
doc#40 Крім того <g/> , слово в українській мові здебільшого має або може мати свій наголос і при тому тільки один <g/> ; хоч <g/> , правда <g/> , є категорії слів <g/> , що не мають наголосу або мають кілька наголосів <g/> , так що ця ознака не може бути вирішальною ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Наближаючи ся таким чином то до дієприкметника <g/> , то до прислівника і вставних слів <g/> , дієприслівник поза тим одначе належить до живих і поширених у літературній мові категорій <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , через складність свого значення він сприймається іноді дещо затруднено <g/> .
doc#72 Показово <g/> , що в самій назві граматики вжито слова “ <g/> руська <g/> ” <g/> , а не “ <g/> українська <g/> ” <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , це могли викликати урядові вимоги <g/> .
doc#81 За звукопровідними дверима <g/> , на кухні <g/> , відбувалися безперервні розмови господинь <g/> , що не раз переходили в сварку <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не в бійку <g/> .
doc#84 І це теж був брак національної гордости <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , загнаний уже в підсвідомість <g/> . </p>
doc#25 Михальчук і тут випередив своїх сучасників <g/> , як він випередив їх багато в чому <g/> , хоч <g/> , природна річ <g/> , багато в чому не міг не лишитися сином своєї добиxii <g/> . </p>
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини залишалися м'які <g/> ” ( <g/> 7 <g/> , 189 <g/> ) <g/> , — з чого мало б випливати <g/> , що він таки визнавав первісну м'якість приголосних перед е <g/> ; він приймає перехід л в нескладове у після ъ перед приголосним за доісторичне явище <g/> , так само як перехід ґ в г ( <g/> 6 <g/> , 265 <g/> ) <g/> ; він уважає за доісторичну
doc#40 З інших частин мови на сполучники розмірно частіше може використовуватися матеріял прислівника ( <g/> скоро <g/> , лише <g/> , щойно <g/> , тільки <g/> , тим часом <g/> ) і часток ( <g/> бо <g/> , же <g/> , то <g/> , хоч <g/> , хай <g/> ) <g/> . </p>