Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Хоч задушіться тут — нема їм діла <g/> .
doc#20 Тоді я ставився до свого віршописання серйозно <g/> , хоч і не думав <g/> , що я великий поет <g/> .
doc#22 ( <g/> Згадаймо ще хоч би приклад Словаччини пробольшевицької 1944 року і анти-большевицької тепер <g/> .
doc#24 Ці мотивування <g/> , хоч які умовні <g/> , були <g/> , звичайно <g/> , неприйнятні для матеріялістичного світогляду Любченка <g/> .
doc#25 Дискусія сходила з наукового ґрунту й набувала хоч і замаскованого <g/> , але для всіх зрозумілого політичного характеру <g/> , і в цьому її велике значення для розвитку української національно-політичної свідомости <g/> .
doc#25 Справді <g/> , так можна — бодай у теорії — пояснити перехід форм новая в нова <g/> , новую в нову <g/> , хоч і тут на перешкоді стоїть той факт <g/> , що абсолютна більшість українських говірок поза цим не виказує випадків стягнення <g/> .
doc#25 Пояснення це традиційне <g/> , але що воно недостатнє <g/> , ясно хоч би з того <g/> , що вплив міг же йти і в зворотному напрямі <g/> , і треба пояснити <g/> , чому так не сталося <g/> , як також і те <g/> , чому вплив не захопив південно-західніх говірок <g/> . </p>
doc#26 Першим <g/> , тим <g/> , що любили народ і служили йому <g/> , належить пошана як мученикам за народню справу <g/> , другі підлягають засудові <g/> , хоч — і тут Єфремов з його лібералізмом <g/> , правда <g/> , підфарбованим у кольори новітнього Савонаролі <g/> , все таки кращий від тих його наступників <g/> , які воліли про ненародніх ( <g/> які тоді зробилися ще й антинародніми <g/> ) взагалі не згадувати <g/> , покарати їх за їхні гріхи прокляттям замовчування <g/> .
doc#26 ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були « <g/> революційно-демократичні <g/> » <g/> , проте демократичні — чи то пак « <g/> народні <g/> » — вони були всі три <g/> , а окремі « <g/> революційні <g/> » строфи можна вишукати навіть в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , як це cum grano salis робить Євген Сверстюк <g/> , і навіть у консервативно-боязкого Квітки є такий — на далеку мету — бунтівничий твір <g/> , як « <g/> Панна Сотниковна <g/> » ( <g/> написаний <g/> , до речі <g/> , не без суржиковости <g/> , хоч і з російською основою <g/> ) <g/> , не менше бунтівничий <g/> , ніж Шевченкова « <g/> Катерина <g/> » <g/> . </p>
doc#26 ) <g/> , хоч <g/> , правда <g/> , не всі три були « <g/> революційно-демократичні <g/> » <g/> , проте демократичні — чи то пак « <g/> народні <g/> » — вони були всі три <g/> , а окремі « <g/> революційні <g/> » строфи можна вишукати навіть в « <g/> Енеїді <g/> » <g/> , як це cum grano salis робить Євген Сверстюк <g/> , і навіть у консервативно-боязкого Квітки є такий — на далеку мету — бунтівничий твір <g/> , як « <g/> Панна Сотниковна <g/> » ( <g/> написаний <g/> , до речі <g/> , не без суржиковости <g/> , хоч і з російською основою <g/> ) <g/> , не менше бунтівничий <g/> , ніж Шевченкова « <g/> Катерина <g/> » <g/> . </p>
doc#26 ( <g/> До речі <g/> , і еміграція має свої чорно-білі плями <g/> , диктовані політичною безокістю <g/> , має випадки свідомого замовчування фактів на догоду ідеології <g/> , хоч може й менше і <g/> , — головне <g/> , — руїнницький вплив їх менший <g/> .
doc#27 Квітку-Основ'яненка Куліш цінить найбільше за те <g/> , що той « <g/> зміг підняти мужика в свиті і в дьогтяних чоботах на таку вишину <g/> , що хоч візьми та й посади коло престола Божого <g/> !
doc#28 Композиційні можливості обраних віршових форм <g/> , симетрично струнка будова їх використовуються раз-у-раз інакше <g/> , майстер доходить до справжньої віртуозности <g/> , хоч ця віртуозність завжди прихована загальною врівноваженістю <g/> , гармонійністю частин <g/> , ніколи не видається самоціллю <g/> , ніколи не демонструється сама для себе <g/> , підкреслено й оголено <g/> .
doc#28 І тому вона цю сучасність відбиває <g/> , хоч по-своєму <g/> , взагальнено <g/> , не так в окремих атрибутах <g/> , як у синтетичному образі <g/> .
doc#28 Але хоч так <g/> , хоч так <g/> , – а тікати <g/> , тікати <g/> .
doc#28 Вони пройшли повз ту ліричну підоснову <g/> , що є в поезії Зерова <g/> , і стали культивувати виключно неориґінальну по суті <g/> , хоч і блискучу своєю майстерністю неоклясичну оболонку його поезії <g/> , блискучу своєю завершеністю <g/> , але здебільшого холодну й мертву <g/> .
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#29 Гостем став не російський режисер <g/> , що приїхав підробити трохи на « <g/> хахлах <g/> » <g/> , а Валерій Інкіжинов <g/> , монгол ( <g/> хоч і російського хову <g/> ) <g/> , і приніс він не французькі бульварні фарси на зразок тих <g/> , що за давно вже вкоріненою практикою Єлена Ґрановська і Ніколай Радін ( <g/> до речі <g/> , брат Петіпа <g/> ) щоліта приносили були на кін Синельниковського театру <g/> , добре видоюючи харківську театральну публіку ( <g/> намучилися зимою з тими хахлами <g/> , хоч літом розважмо душу <g/> !
doc#29 Так накреслювалося в « <g/> Золотому череві <g/> » <g/> , так було в « <g/> перелицьованій <g/> » доглибно « <g/> Диктатурі <g/> » і <g/> , нарешті <g/> , в теж перелицьованій <g/> , хоч не так радикально <g/> , з політичної драми на філософську « <g/> Маклені Ґрасі <g/> » <g/> . </p>
doc#29 Тут лежала неповторність Курбаса серед його сучасників — видатних режисерів ( <g/> хоч усі двослівні формули спрощують і тим брешуть <g/> ) <g/> . </p>