Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Повертаючися до творення доконаних форм від первіснонедоконаних дієслів <g/> , треба сказати <g/> , що в цьому творенні <g/> , крім приростків <g/> , використовуються почасти і наростки <g/> : наросток -ну- <g/> , заступаючи наростки -а- <g/> , -і- <g/> , рідше -и- <g/> , перетворює дієслово на доконане <g/> : гавкАти — гавкНУти <g/> , кидАти — киНУти <g/> , торкАти — торкНУти <g/> , свистІти — свисНУти <g/> , мипАти — миНУти <g/> , щезАти — щезНУти <g/> ; наросток -а- з тією ж метою може заступатися наростком -и- <g/> , напр <g/> .
doc#72 Нерідко періодичні видання вживали теоретично неприпустимих діялектних форм <g/> , слів і конструкцій <g/> .
doc#71 У морфології йдеться про усунення дієприкметників типу робляний <g/> , кладяний <g/> , а також дієслівних форм <g/> .
doc#10 на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи ( <g/> а не пекти <g/> ) і окремо вживаного -ся на заході <g/> .
doc#72 Міська мова рясніла кальками з польської <g/> , починаючи з форм суспільного етикету <g/> , таких як звернення й привітання <g/> , і кінчаючи технічними поняттями <g/> .
doc#40 <p> Зв'язок інфінітива з іменником виявляється ще в тому <g/> , що інфінітив — єдина з форм дієслова <g/> , що може зрідка ( <g/> переважно в дитячій мові і в розмові з дітьми <g/> ) мати наростки емоційного забарвлення <g/> , головне пестливого <g/> , напр <g/> .
doc#40 : »Кожен гостріший рух <g/> , піднесеніший голос набирає чудернацьких загрозливих форм <g/> » ( <g/> Підм <g/> .
doc#45 Не можу стриматися <g/> , щоб не навести уривок з його діятриби <g/> : " <g/> Вообще денационализация сводится на дурное воспитание ( <g/> підкреслення Потебні — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , на нравственную болезнь <g/> : на неполное пользование наличными средствами восприятия <g/> , усвоения <g/> , воздействия <g/> , на ослабление знергии мысли <g/> ; на мерзость запустения на месте вытесненных <g/> , но ничем не замененных форм сознания <g/> ; на ослабление связи подрастающих поколений со взрослыми <g/> , заменяемой лишь слабою связью с чужими <g/> ; на дезорганизацию общества <g/> , безнравственность <g/> , оподление <g/> " ( <g/> Гол 96 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Такі <g/> , наприклад <g/> , форми дієприкметників на -яний ( <g/> робляний <g/> , кладяний <g/> ) замість форм на -ений <g/> ; форми на -яний пропагували й уживали І. Нечуй-Левицький <g/> , а потім і сам А. Кримський <g/> , — але вони не прищепилися <g/> .
doc#53 З одного боку <g/> , в кількох випадках замість форм з і відновлено форми з первісними о чи е <g/> : народ <g/> , год ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , порог ( <g/> 7 <g/> ) <g/> .
doc#41 І коли цього не стається <g/> , коли кохання не набирає своїх звичних форм <g/> , коли воно лишається експериментальним <g/> , Вер зраджує Комаху і йде до « <g/> нормального <g/> » Корвина <g/> .
doc#47 Нагромадження здрібнілих форм — як от рясочка ( <g/> двічі <g/> ) <g/> , опоясочка ( <g/> двічі <g/> ) <g/> , черничечка <g/> , свічечка <g/> , Ґроночко <g/> , іконочка в коротких дванадцятирядкових « <g/> Сухоцвітках <g/> » <g/> , — часом веде до розніжености й сантиментальности <g/> , яких авторка <g/> , напевне <g/> , не бажала <g/> .
doc#49 У цьому шуканні довших слів одна з причин нахилу Барки до префіксованих дієслів ( <g/> наздоганяє <g/> , виіскрюється <g/> , досвічати — там <g/> , де могло б буги просто <g/> : доганяє <g/> , іскриться <g/> , світати <g/> ) <g/> ; нахилу до пестливих і здрібнілих форм ( <g/> перекотиполенько <g/> , буйненький <g/> , тополенька <g/> ) <g/> ; нахилу зліплювати два слова в одне ( <g/> город-руїна <g/> , хмара-піна <g/> , татко-ненька — група з одним головним наголосом і другим другорядним <g/> , тоді як у сполуках слів зруйнований городок <g/> , спінена хмара <g/> , татко і ненька — було б два сильні наголоси <g/> ) <g/> .
doc#79 Суспільства <g/> , що глушить людське <g/> , що вбиває дитячі радості й дитячу віру <g/> , суспільства <g/> , що є вічне і не міняє суті від зміни форм <g/> .
doc#9 Певна річ <g/> , у галичан у їх літературній <g/> , а надто спеціяльно в газетній мові дуже багато кепських форм <g/> , зовсім не наших <g/> , позичених або з польського <g/> , або з німецького <g/> , а то й з московського <g/> »2 <g/> , — і робить з цього такий висновок <g/> : « <g/> Дак ото і нам <g/> , і галичанам треба тую чужомовну полову від свого доброго зерна одвіяти <g/> , а добре зерно зберегти — однаково де б воно не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби воно було щиро-народне або складене в щиро-народному дусі <g/> .
doc#44 Це була своєрідна демократизація <g/> , відкинення поетичних конвенцій <g/> , переборення умовностей <g/> , прорив у розмовне <g/> , краса форм без прикрас <g/> .
doc#40 <p> Крім форм часу й способу <g/> , дієслово в сучасній українській мові має ще форми особи і числа <g/> .
doc#72 Проте <g/> , коливання від літературних форм до діалектних <g/> , від міських до хутірських <g/> , а не раз і фолкльорних робили словник досить еклектичним <g/> .
doc#24 Це була проза бунту проти закам'янілости побуту і проти закам'янілости літературних форм <g/> .
doc#31 Письменник не тільки називає його « <g/> культурний російський формалізм <g/> » ( <g/> с. 107 <g/> ) <g/> , але й посутньо приймає його концепцію постійного зношування і оновлення літературних форм <g/> .