Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#73 <p> І <g/> , нарешті <g/> , — людина еміґрації <g/> , людина поза Україною <g/> , свідомо протиставлена совєтсько-російській системі <g/> , часто — активний борець проти неї <g/> .
doc#84 В ті трагічні дні <g/> , коли німці <g/> , окупувавши міста України <g/> , сплюндровані й спустошені міста <g/> , заборонили довіз харчів з села <g/> , — хіба не продиралися героїчно спекулянти повз застави <g/> , поміж патрулів <g/> , ризикуючи набутком і шкурою <g/> ?
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#72 Модест Левицький пише про це так <g/> : “ <g/> Коли з р. 1906 настала змога видавати часописи й на російській Україні <g/> , то довелося перенести з Галичини трохи не ввесь той лексичний матеріял <g/> , що виробився там протягом тих тридцяти [ <g/> від указу 1876 р. <g/> ] літ <g/> ” ( <g/> Левицький 1918 <g/> , 8 <g/> ) <g/> .
doc#81 Якщо існує така річ <g/> , як характер нації <g/> , і якщо існують люди <g/> , що втілюють якусь рису цього характеру на Україні <g/> , то Чапленко втілював українську впертість <g/> .
doc#10 її наукова діяльність була неподільно зв'язана з Україною <g/> , Українською Академією Наук і українською мовою <g/> .
doc#1 Але сам дуб <g/> , себто Україна <g/> , усе ще повен життя <g/> , глибоко в корінні <g/> : </p><p> А од коріння тихо <g/> , </p><p> любо Зелені парості ростуть <g/> . </p>
doc#47 Для таких <g/> , як Маланюк <g/> , що знали Україну <g/> , ця ілюзія могла бути також травматичною <g/> .
doc#37 Життя на Україні я уявляв собі за передвоєнним зразком <g/> , як відбудовувалася зруйнована Україна <g/> , через які труднощі й напруги <g/> , через який терор вона проходила <g/> , ми не уявляли собі <g/> .
doc#72 <p> Єдиними дорадниками підпольських українців у питанні “ <g/> чистої <g/> ” української мови <g/> , тобто київського її стандарту <g/> , були нечисленні зацікавлені мовою еміґранти з підросійської України <g/> , що виїхали звідти десь коло 1920 р. Одним з таких був Модест Левицький з його “ <g/> Паки і паки <g/> ” ( <g/> “ <g/> Воля <g/> ” 1920 <g/> ) і “ <g/> Українською граматикою для самонавчання <g/> ” ( <g/> третє видання <g/> , 1923 <g/> ) <g/> .
doc#63 Усвідомлювали сучасники <g/> , чи не усвідомлювали <g/> , чи може частково усвідомлювали <g/> , — але їхні шукання <g/> , борсання <g/> , метання <g/> , кризи <g/> , болі <g/> , радісні еврика <g/> , розчарування <g/> , змагання <g/> , здобутки <g/> , полеміка <g/> , пристрасні взаємовикриття і глибоко прочуті <g/> , хоч часто навіть пошепки не проказані вірую <g/> , — все це було ознаками кардинальної зміни поняття Україна <g/> , що відбувалося в їхній свідомості <g/> . </p>
doc#11 Уже в « <g/> Рекреаціях <g/> » аж надто виразно дія оберталася навколо столиці сатани — Чортополя <g/> , і годі було відірватися від того не позначеного на мапах центру України <g/> , щонайменше галицької <g/> .
doc#81 Хоч <g/> , як і більшість своїх колеµ <g/> , він був інтеліµентом другого покоління <g/> , явище <g/> , що ніколи не могло знайти сприятливих обставин для своєї появи в радянській Україні <g/> , явище <g/> , що сбме викільчувалося перед радянською окупацією в Галичині <g/> , але й там було скошене після ствердження там радянської влади <g/> .
doc#72 їх варт навести повністю <g/> : Програма російського націоналізму <g/> , казав він <g/> , полягає — </p><p> 1 <g/> ) У зменшуванні значення України <g/> , як частини СРСР <g/> , в намаганні трактувати утворення СРСР <g/> , як фактичну ліквідацію національних республік <g/> ; </p><p> 2 <g/> ) у проповідуванні невтрального ставлення партії до розвитку української культури <g/> , в трактуванні її <g/> , як відсталої “ <g/> селянської <g/> ” <g/> , в противагу руській “ <g/> пролетарській <g/> ” <g/> ; </p><p> 3 <g/> ) у спробах за всяку ціну зберегти перевагу руської мови у внутрішньому державному <g/> , громадському й культурному житті України <g/> ; </p><p> 4 <g/> ) у формальному ставленні до переведення українізації <g/> , що її визнається часто тільки на словах <g/> ; </p><p> 5 <g/> ) у практичному повторюванні шовіністичних великодержавних поглядів про так звану штучну українізацію <g/> , про незрозумілу
doc#68 <p> Але пейзаж чи історія <g/> , натяк чи настрій — образ і поняття України <g/> , як і всі провідні образи й поняття в поетичній системі Стуса <g/> , здатні на семантичні зсуви і раз-у-раз цим зсувам улягають <g/> .
doc#82 На Україні <g/> , як і в усій керованій з Кремля частині нашої планети <g/> , панує утилітарне розуміння призначення літератури <g/> .
doc#28 Зеров і неоклясицизм є синоніми <g/> , а ніякої школи Миколи Зерова поза нечисленними епігонами в підсовєтській Україні <g/> , яких він сам охоче відцурався б <g/> , і численними епігонами по цей бік Збруча <g/> , не було <g/> .
doc#39 <p> Світ <g/> , виведений з вузьких рамок натуралістичної правдоподібности <g/> , світ <g/> , схоплений як нерозривна єдність <g/> , світ <g/> , ототожнений з Україною <g/> , є такий <g/> , бо він сприйнятий очима духу <g/> .
doc#26 Ближче до теми теперішньої нашої мови <g/> , на Україні <g/> , і зокрема в історії літератури української <g/> , ці погляди знайшли свій вислів у писаннях Миколи Зерова <g/> , Агапія Шамрая <g/> , Олександра Білецького <g/> , ще кількох одиниць <g/> , але тільки одиниць <g/> , до того ж одиниць <g/> , більшість яких була примушена замовкнути назавжди або на довгі роки <g/> .
doc#81 Технікум був один на всю Україну <g/> , і я мав там і чернігівців <g/> , і подоляків <g/> , і поліщуків <g/> , і <g/> , як правило <g/> , це юнаки <g/> , закохані в українське слово <g/> .