Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 , - нема перспективи <g/> , як у печерному малюнку <g/> . Тільки опис <g/> , жадних висловів почуття <g/> , не казавши вже
doc#2 один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений (
doc#2 цілости — ріжучий антиестетичний дисонанс <g/> . І тільки по хвилині роздуму стає ясно <g/> , скільки в цьому
doc#2 аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й
doc#2 печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми
doc#2 на княжій емалі <g/> . І може б ми й повірили в тільки історичність цієї людини <g/> , якби дивним дивом не
doc#2 тій людині <g/> . Чи думала вона <g/> , що вже не бути дням <g/> , а тільки ночам <g/> ? Що вимре її рід <g/> ? Що як би не зноситися
doc#2 Лятуринської в найкращому випадку показує тільки одну сторону свого історичного взірця <g/> , то
doc#2 загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови
doc#2 » <g/> . Але його світ зірвався з завіс <g/> , обрядовість — тільки спогад і нездійснена мрія <g/> , і його наскрізь
doc#2 мойого <g/> ! </p><p> Такі поезії про річку <g/> , що ковтнула не тільки черевичок дівчини <g/> , про поляниць <g/> , русалок і
doc#2 не топтати волошок їхніми черевичками <g/> . Тільки тепер відкривається вступ звуковим повторам (
doc#2 . Але в « <g/> Гуслах <g/> » і « <g/> Веселці <g/> » вони позначені тільки числами <g/> , а тимчасом вони не менш цілісні <g/> .
doc#2 , молитви <g/> . </p><p> Хибно було б думати <g/> , що « <g/> Веселка <g/> » — тільки радість <g/> , тільки переливи барв райдуги <g/> . Двоє
doc#2 було б думати <g/> , що « <g/> Веселка <g/> » — тільки радість <g/> , тільки переливи барв райдуги <g/> . Двоє кіл <g/> , що з них
doc#2 порушують цієї єдности <g/> . Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> . І більше <g/> : вона має
doc#2 з наших поетів може цим похвалитися <g/> ? І може не тільки з наших <g/> . </p><p> </doc> </p><p> Року Божого 1952 <g/> , без малого
doc#3 рухається — своїми приписаними орбітами <g/> . Аби тільки <g/> , боронь Боже <g/> , хвіст комети не порушив
doc#3 , в давньоукраїнській мові числівник існував тільки на семантичному рівні <g/> , а морфологічно та
doc#3 структуру </p><p> « <g/> прикметникового узгодження <g/> » <g/> , але тільки в непрямих відмінках <g/> . Замість конфіґурації