This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | . </p><p> Напр <g/> . <g/> , коли ми читаємо речення « <g/> Через | три | дні їх справді випущено <g/> » ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> , то ми бачимо <g/> , |
doc#40 | ; особове речення активної будови « <g/> Через | три | дні вони справді вийшли з-під арешту« <g/> . Та кожна |
doc#40 | дні — і свобода« <g/> ) <g/> , неповним реченням ( <g/> »Через | три | дні — випущено« <g/> ) і т. д. і т. д. Синтакса дає нам у |
doc#40 | може мати <g/> . Головних типів інтонації в ньому є | три | <g/> : перелічувальна <g/> , вмотивовна і |
doc#40 | на патролі <g/> , аж там летять-підлітають | три | соколи <g/> » ( <g/> Федьк <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Плеоназмом ( <g/> цим словом |
doc#40 | менша паралельність між реченнями « <g/> невеличкі | три | слова <g/> » і « <g/> одзивалося в ній гірке ридання |
doc#40 | прийнятою клясифікацією іменникових відмін є | три | <g/> . Абсолютна більшість іменників належить до |
doc#40 | : один <g/> , два і півтора <g/> . І то <g/> , два і півтора мають не | три | родові форми <g/> , а тільки дві — для чоловічого і |
doc#40 | по три пуда <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; пор <g/> . ще <g/> : дві слові <g/> , | три | відрі <g/> , чотири айстрі <g/> … Двоїна іменників |
doc#40 | — руки <g/> , — але дві руки <g/> ; брат — брата — брати <g/> , — але | три | брати <g/> ; вікно— вікна <g/> , </p><p> — але чотири вікна <g/> , пор <g/> . <g/> : « |
doc#40 | відмінка <g/> , зв'язаному з числівниками два <g/> , | три | <g/> , чотири є прикметник <g/> , то він може стояти в формі |
doc#40 | . </p><p> Є випадки <g/> , коли при числівниках два <g/> , | три | <g/> , чотири іменник стоїть теж у родовому відмінку |
doc#40 | мові зовсім чужі </p><p> Так само <g/> , як числівники два <g/> , | три | <g/> , чотири відміняються і вживаються числівник |
doc#40 | останнім своїм членом <g/> , напр <g/> . <g/> , шістсот сорок | три | — шістсот сорок трьох і т. д. <g/> , себто практично |
doc#40 | звужуючи вживання числівників два <g/> , | три | <g/> , чотири <g/> . Причина цього та <g/> , що цим досягається |
doc#40 | мене аж десятьох арештантів <g/> : сімох чоловіків і | три | жінки <g/> » ( <g/> Мова <g/> ) <g/> . Своє коріння всі ці факти мають у |
doc#40 | українській мові не має часів і має тільки | три | особи <g/> : другу особу однини <g/> , першу і другу особу |
doc#40 | губи до верхніх зубів <g/> ; отже <g/> , в той час <g/> , як | три | попереду названі звуки — губо-губні ( |
doc#40 | мови <g/> . </p><p> Сучасна українська мова знає | три | головні типи асиміляцій приголосних <g/> : за |
doc#41 | з початку до кінця <g/> . Хай сюжет розірваний на | три | ніби окремі епізоди <g/> : зустріч Комахи з Ірцею <g/> , з |