Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#69 Робімо часткові реабілі­тації з довгої черги — постаті <g/> , твори <g/> , слова <g/> , факти мови <g/> , — по змозі намагаючися не спускати з ока її величність історію як цілість <g/> .
doc#70 Робімо часткові реабілітації з довгої черги постаті <g/> , твори <g/> , слова <g/> , факти мови <g/> , — по змозі намагаючись не спускати з ока її величність історію як цілість <g/> .
doc#40 , панство — пап-ство <g/> , спадки — спад-ки <g/> , темний — тем-ний <g/> ) і в кінці мовної одиниці ( <g/> фрази <g/> , слова в кінці фрази тощо <g/> , напр <g/> .
doc#65 Стосовно до цього різні способи <g/> , що з них назву тут тільки найголовніші <g/> : </p><p> а <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> : біль <g/> , дріб <g/> , глиб <g/> , кір <g/> , розпач <g/> , Сож <g/> , Сибір <g/> , Черемош <g/> , жаль — усі були історично жіночого роду <g/> ; </p><p> б <g/> ) Перенесення до чоловічого роду <g/> , супроводжуване ствердінням приголосного <g/> : пил <g/> , полин <g/> , Хотин <g/> , слова на -пис ( <g/> літопис тощо <g/> ) <g/> : </p><p> в <g/> ) Перенесення до відміни на голосний доданням закінчення – а <g/> : долоня <g/> , яблуня <g/> , їжа <g/> , лжа <g/> , картопля <g/> , ( <g/> по <g/> ) мста <g/> , миша <g/> , одежа <g/> , пісня <g/> , постеля <g/> , тиша <g/> , воша <g/> , земля <g/> ; також брова <g/> , бритва <g/> , буква <g/> , церква <g/> , Іква <g/> , кітва <g/> , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) Те саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , галузка <g/> , горстка <g/> , кістка <g/> , сітка <g/> , сопілка <g/> , жердка <g/> ; частина <g/> , данина <g/> , глибина <g/> ; зовиця
doc#81 На щастя <g/> , слова попросили з публіки <g/> .
doc#40 Як дотепно зауважив данський мовознавець OTTO Єсперсен <g/> , слова позичати <g/> , позика тут уживаються дуже умовно <g/> .
doc#40 Слова <g/> , що в однині мають кінцевий наголос <g/> , виявляють тенденцію в множині переносити його на передостанній склад <g/> : бистриня—бистрині <g/> , кочерга — кочерги <g/> , дригота — дриготи <g/> … </p>
doc#26 Слова суржик ще не було в його лексиконі <g/> .
doc#40 Слова <g/> , позичені з польської мови або через її посередництво <g/> , характеризуються наголосом на передостанньому складі ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Слова цього типу і творяться найчастіше від відповідних назв дійових осіб <g/> .
doc#72 Слова на означення нових понять у розмовній мові звучали <g/> , як правило <g/> , своєрідними цитатами з румунської <g/> .
doc#40 <p> Слова однакового звукового складу і різного значення <g/> , коли вони відрізняються наголосом <g/> , як от замок — замок <g/> , город — город <g/> , підсумок — підсумок не є гомоніми <g/> .
doc#45 Слова і мелодії всіх уміщених у ній пісень записав Потебня <g/> .
doc#40 Слова невтрального лексичного фонду — це основа словника мови і мінімум комунікативних засобів <g/> , себто засобів порозумітися <g/> .
doc#40 <p> Слова й звороти цих двох типів зв'язані не з нашаруваннями <g/> , що часово відрізняються від невтрального лексичного фонду мови <g/> , як це є з алохронізмами <g/> , а територіально <g/> .
doc#9 Слова з новим значенням сприймаються як такі <g/> , а слова <g/> , що означали вже певні поняття <g/> , стають синонімами <g/> .
doc#40 Слова — це ніби цеглинки <g/> , деталі вікон і дверей <g/> ; словосполучення <g/> , що не є реченнями <g/> , — купи цього будівельного матеріалу <g/> , недобудовані стіни <g/> , частини споруди <g/> , а речення — викінчена будівля <g/> , де кожний деталь набирає осмисленого значення в системі цілого <g/> . </p>
doc#40 Слова <g/> , що зовсім тотожні значенням <g/> , називаються лексичними дублетами <g/> .
doc#40 Слова <g/> , якими діялекти відрізняються від літературної мови <g/> , становлять собою часто або архаїзми <g/> , втрачені в літературній мові ( <g/> напр <g/> .
doc#40 <p> Слова ідіом часто вживають ще в значенні виразу <g/> , який не можна буквально перекласти на чужі мови <g/> .