Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 Нехлюдов <g/> , чи то Захід <g/> , чи то Бланден має перед собою дві можливості <g/> : припустити <g/> , що на Сході
doc#23 перейти до власних переживань і думок <g/> , себто до себе <g/> . Ця настанова з граничною виразністю
doc#24 характеру й настрою нового <g/> , свідомого себе і свого місця в житті українського інтелігента
doc#25 у цих властивостях <g/> , що зумовлюють собою утворення самостійних типів її організації й
doc#26 так з російською книжкою <g/> , протиставивши себе тій традиції <g/> , Шевченко перекидає
doc#27 , що такі « <g/> лізуть женитись <g/> » <g/> , він писав про себе <g/> : « <g/> Підняв я Вас на висоту <g/> , на котрій Вам і не
doc#27 Петрова <g/> , « <g/> в великих містах Европи він почув себе людиною чужою <g/> , людиною інших смаків <g/> , інших
doc#27 і пропагандою <g/> . Але релігія завжди ставить себе вище від поезії <g/> , а віра в слово була Кулішевою
doc#28 років на Україні <g/> . Ще владно маніфестує себе символізм <g/> . Енерґійно розштовхуючи всіх <g/> , з
doc#28 , і завершенням цього приходить те <g/> , що вінчає собою неоклясичне світосприймання — своєрідна
doc#28 , що еклектичність і навіяність становлять собою основу його поезії <g/> . </p><p> При всьому тому поезія ця
doc#30 , дев'ятдесятиліття <g/> , хоч я ніяк не можу уявити себе за півтора року <g/> ; — з чим на місці вас <g/> , [ <g/> один рядок
doc#31 був готовий добровільно прийняти його на себе <g/> . </p><p> Тоді ж таки <g/> , ще в травні 1925 р. <g/> , підтрим
doc#31 дириґента наш культурник не мислить себе <g/> » ( <g/> с. 50 <g/> ) <g/> . Вона для нього « <g/> клясична країна
doc#31 » знаходимо розмови Хвильового з самим собою ( <g/> « <g/> Цього досить <g/> ? Гадаємо <g/> , досить <g/> ! » <g/> ) <g/> , з уявним
doc#33 , Осьмачка <g/> … Організовану оборону села взяв на себе « <g/> Плуг <g/> » <g/> , – але чи це була література <g/> ? Годі
doc#34 , і не допомагає <g/> , коли вона навіть сама себе не рятує <g/> , коли вона навіть іде на службу
doc#35 , але досі перебував у тіні і не смів голосно себе заявити <g/> , тип людини <g/> , що сама приборкує свої
doc#36 регулярно й часто <g/> . Костомаров не раз водив Ґе з собою в Публічну бібліотеку ( <g/> Порудомінський <g/> . — С. 93
doc#36 . Про смерть дружини Ґе оповідає <g/> : « <g/> Я не тямив себе з жаху й горя <g/> , однак лишався вірний собі <g/> , не міг