Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 Зокрема тут чинні такі правила <g/> : </p><p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> В лапки беремо <g/> : </p><p> 1. Пряму мову <g/> , якщо її не починаємо з нового абзаца й риски <g/> ; зокрема <g/> , коли пряма мова означає не сказане <g/> , а подумане або сама входить в іншу мову <g/> , напр <g/> .
doc#13 Важить те <g/> , що він розчинений у землі <g/> , що він — український <g/> , що він — сама Україна <g/> . </p>
doc#14 Але сама поезія — раз-у-раз полеміка <g/> .
doc#15 ) <g/> , про спосіб означати властивості особи або речі <g/> , що сама не названа в реченні <g/> , родовим або прикметним ім'ям ( <g/> piper <g/> , non homo <g/> ; nugae <g/> ; mirum <g/> ) <g/> , про придієслівні означення <g/> , що постали з занепалих номінативних речень ( <g/> пох " <g/> вночі <g/> " <g/> ) <g/> , про номінатив психологічного підмета і т. д. <g/> . </p>
doc#15 ( <g/> Б. Лепкий <g/> ) </p><p> Так і його Івась грався <g/> , бувало <g/> , галасував <g/> , вовтузився <g/> , така ж сама білявенька головка <g/> , замурзаний <g/> ; замащена <g/> , задрипана сорочечка <g/> , високо підперезана жичкою <g/> .
doc#15 <p> Інтонація предикативности в прикметнику сама по собі не дуже виразна <g/> .
doc#15 <p> Сама невідповідність роду присудка і іменника-підмета ( <g/> конструкції типу <g/> : " <g/> моя січа было <g/> " <g/> ) <g/> , яка може здивувати незвиклого до таких форм читача <g/> , сприяла тому <g/> , що іменник переставав сприйматися як граматично-незалежний центр речення <g/> , кам'янів і перетворювався на незмінне слово <g/> , що прилягає до дієслова <g/> .
doc#15 Не можна не згадати тут цілком слушну і дотепно висловлену думку Pica <g/> : </p><p> Помилкові судження [ <g/> Fehlschlüsse <g/> ] як <g/> : ця конструкція заміняє або заступає часто речення <g/> , отже вона сама є речення - зустрічаються дивовижно часто <g/> .
doc#15 Граматична форма функціонує не сама в собі <g/> , а в асоціяціях з її основним і другорядним значенням на конкретному етапі розвитку мови в цілому і даної граматичної форми зокрема <g/> . </p>
doc#15 Але далі сама відсутність займенника <g/> , стаючи нормою <g/> , дає їм змогу переформуватися в особливий тип речення <g/> , що виражає не просто дію неназваної особи <g/> , а дію особи <g/> , що не підлягає називанню в силу тих чи тих причин <g/> , дію <g/> , зв'язану з діяльністю особи <g/> , але важливу саму по собі <g/> , важливу як дію <g/> .
doc#16 <p> Правда <g/> , як ми бачили вже <g/> , воно відірвало волю від розуму й почуття <g/> , воно сотворило собі з сліпої волі кумира <g/> , воно хотіло <g/> , щоб воля <g/> , піднесена в ступінь фанатичного шалу <g/> , сама творила світ <g/> .
doc#18 Він кликав гебреїв до Палестини <g/> , яка сама в собі мало чого варта <g/> .
doc#19 Можливо <g/> , що й сама місія насаджувача російської законности не була легкою для Мови <g/> , — але про це можемо тільки здогадуватися <g/> . </p>
doc#19 І сама популярність саме даного вірша <g/> , очевидно <g/> , не випадкова <g/> .
doc#19 І зрештою не такий уже вузький <g/> , бо і сама ця ідея <g/> , слугою і палядином <g/> , вістуном і пропаґатором якої був Мова <g/> , досить широка <g/> , і досить широко він її розумів і сприймав <g/> .
doc#19 « <g/> Образовані <g/> » для нього ледаща <g/> , але він віддає своїх дітей до чужої науки і хотів би <g/> , щоб своє збереглося тільки для домашнього вжитку <g/> : « <g/> Та вона тільки для гостей її по-московському вчить <g/> , а як нікого з чужих нема <g/> , то вона тепер і сама по-нашому ріже <g/> » <g/> .
doc#19 Сама хижість у них звиродніла й перетворилася на боязку й полохливу підлоту <g/> .
doc#20 Вона була з малоосвічених селян і серед наших літературно-інтелігентських розмов почувалася майже як Сляй у Шекспіровому « <g/> Приборканні гострухи <g/> » <g/> , тільки сама вона аж ніяк не була гострухою <g/> , навпаки <g/> , виглядала просто неймовірно смиренною <g/> .