Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Подвійність <g/> , якої може не було в Хвильового <g/> , але яка притаманна не самому тільки Любченкові <g/> , а багатьом нашим письменникам його покоління <g/> , особливо на еміґрації <g/> .
doc#25 Така вже доля конкретно-історичних завдань окремих поколінь <g/> : покоління мусить виконати це завдання <g/> , інакше самому життю нації загрожує заглада <g/> ; і честь і слава сумлінним працівникам цього покоління <g/> .
doc#25 Михальчук показує <g/> , що це <g/> , поперше <g/> , фактично неправильно <g/> , бо українська мова має менше і <g/> , ніж <g/> , приміром <g/> , ті північноросійські говірки <g/> , що <g/> , зберігши старе и з вимовою і <g/> , водночас змінили Ҍ на і <g/> , — а також <g/> , що і в самій українській мові всі нові і не заступили втрати старого и <g/> , що вимовляється тепер радше як звук ряду е ( <g/> 3 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#25 ) <g/> , але суть фонеми лишається та сама <g/> , бо ці звуки чергуються там з о так само і в тих самих умовах і позиціях <g/> , що південноукраїнське й літературне іix <g/> .
doc#25 ) <g/> , але суть фонеми лишається та сама <g/> , бо ці звуки чергуються там з о так само і в тих самих умовах і позиціях <g/> , що південноукраїнське й літературне іix <g/> .
doc#25 Не підлягає жадному сумніву <g/> , що якби ця інтеліґенція як самостійне ціле склалася на самій польській <g/> , чисто мазурській національній основі <g/> , вона мала б цілком інші риси характеру й темпераменту <g/> , мала б зовсім інакшу фізіономію і <g/> , ймовірно <g/> , іншу історію <g/> ” <g/> . </p>
doc#25 Але різниця між Михальчуком і Потебнею <g/> , як показано вище <g/> , була не тільки в маштабі і в глибині ерудиції <g/> , а і в самій настанові <g/> .
doc#25 <p> ix В дійсності умови ці не зовсім ті самі <g/> , бо в північноукраїнській говірках “ <g/> поліфтонги <g/> ” бувають тільки під наголосом <g/> , — але це тільки геть пізніше виявив Вс <g/> .
doc#26 Тим самим <g/> , незалежно від того <g/> , наскільки це було усвідомлене <g/> , заперечення стилю й світу « <g/> Енеїди <g/> » <g/> .
doc#27 Тому ці літературні твори відбивають <g/> , поза особою автора <g/> , особу уявного читача <g/> , читача <g/> , баченого автором <g/> , а через те — своєрідне заломлення <g/> , — подруге <g/> , ще раз <g/> , — самого автора <g/> .
doc#27 Знає добре нашу історію <g/> , а пісні так співає ( <g/> та все наські <g/> ) <g/> , що аж серце радується <g/> » ( <g/> 1847 <g/> ) <g/> , листи до неї <g/> , що їх <g/> , на жаль <g/> , маємо тільки два <g/> , 1856 року <g/> , — самі собою прекрасні описи ідилії ( <g/> і трохи — нудьги <g/> ) поміщицьких маєтків на Україні — прекрасні варіяції « <g/> Садка вишневого коло хати <g/> » <g/> , перенесеного з селянського до дідицького життя — листи ціне виходять поза межі простих настроїв <g/> , деталів щоденного побуту і тим самим окреслюють образ жінки вірної <g/> , доброї <g/> , чутливої <g/> , безмежно відданої своєму чоловікові <g/> , але і тільки <g/> , так що <g/> , їх прочитавши <g/> , так і хочеться сказати за Кулішем <g/> , там таки <g/> : « <g/> Добрі люди <g/> , тільки скучно <g/> » <g/> .
doc#27 Перелічім їх <g/> , а тоді скажім кілька слів про кожну з них <g/> : </p><p> перегляд романтичної концепції ролі козацтва в історії України <g/> ; </p><p> концепція двоєдиної « <g/> руської нації <g/> » <g/> , де Росії належить політичний провід <g/> , а Україні духовий <g/> ; </p><p> у зв'язку з тим віра в непереборну силу слова <g/> , зокрема і особливо українського <g/> ; </p><p> концепція власної <g/> , Кулішевої місії як людини <g/> , що має здвигнута українську націю з занепаду і тим самим забезпечити їй належне місце в « <g/> двоєдиній Русі <g/> » <g/> ; </p><p> у зв'язку з цим культ праці <g/> . </p>
doc#28 <p> Цілком об'єктивний малюнок – автор хоч і присутній <g/> , але його настрій не окреслений <g/> ; а сама картина подається в суворій перспективі від близького ( <g/> волошки <g/> , мак під ногами <g/> ) до дальшого ( <g/> байрак <g/> , загони <g/> ) і найдальшого ( <g/> горби на обрії <g/> ) <g/> .
doc#28 У поезії Филиповича протилежності співіснують часто не в боротьбі <g/> , не у взаємозаперечливій єдності <g/> , а кожна окремо <g/> , сама по собі <g/> , в своїй даності <g/> .
doc#29 Живемо в добу революції <g/> , робимо й самі революцію <g/> !
doc#30 <p> Повертаючися до народів <g/> , які самі собі будують майбутнє <g/> , « <g/> своєю собственной рукой <g/> » <g/> , то воно конешно <g/> , але ж не забуваймо й того <g/> , що Гітлера приготували в Версалі <g/> , а німецькі малятка вечорами молились Ґотт <g/> , штрафе Енґлянд13 ( <g/> включно з Америкою <g/> ) на антантську музику <g/> .
doc#30 Та мені Вас не хвалити <g/> , Ви самі знаєте <g/> , по чому хліб і сіль по чім <g/> .
doc#30 А Глазунов був реакціонер і білоґвардієць7 <g/> , якщо це той самий - Ви з ним знайшли модус вівенді <g/> , продолжайте в том же духе <g/> , тільки зачиняйте вікна <g/> , коли8 якщо це той самий <g/> .
doc#30 Білоруси ледве й чули про долішньо-лужичан <g/> , а вони ж нанизані на той самий мотузок7 <g/> , там Якобсон <g/> , там і я. </p><p> Безмово-мовно <g/> , — </p><p> ЮШ <g/> . </p>
doc#34 Непотрібна і тому <g/> , що сама метода Осьмачки — назвіть її експресіоністичною <g/> , назвіть її сюрреалістичною <g/> , це все одно — що ця метода дозволяє йому зовсім інакше <g/> , зовсім по-своєму <g/> , зовсім поетичні розставляти крапки над і. </p><p> Розкриймо останню сторінку повісти <g/> : герої авторові на мистецькій виставці в Києві <g/> .