Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 <p> Одначе ні засвоєне в Академії <g/> , ні виниклі згодом російські контакти не можуть до кінця пояснити роботи зрілого майстра <g/> , особливо ж його найвищі осяги — релігійні картини останнього періоду <g/> .
doc#36 Скорше можна припустити <g/> , що це була російська мова <g/> , узвичаєна серед українських поміщиків другої половини XIX століття Є. Чикаленко <g/> , говорячи про 1903 рік <g/> , зауважує <g/> , що з поміщицьких родин на Україні в той час усього яких вісім уживали української мови в щоденному житті ( <g/> Шевельов <g/> .
doc#36 Може про умови життя в Російській імперії <g/> .
doc#38 З цього випливає <g/> : для доби клясицизму не можна виключати твори <g/> , писані російською мовою <g/> , з головної течії історії української літератури <g/> , хоч це буде слушно для періоду романтизму ( <g/> Гоголь <g/> !
doc#39 <p> Утопія чистого селянського раю окреслюється і в програмі « <g/> Першого куреня вільних українців <g/> » <g/> , що експропріює російських і зросійщених поміщиків <g/> , а здобуті гроші роздає працьовитим селянам <g/> , що не мають землі <g/> .
doc#39 Тому програма російської креатури Проня — довести Україну до зубожіння й руїни <g/> .
doc#40 Через те <g/> , що цей шлях був російською колонізацією перешкоджений <g/> , промислова термінологія <g/> , вживана на Україні <g/> , безсистемна й строката <g/> .
doc#40 <p> На рівні сучасної літературної мови витриманий Словник Української Академії Наук <g/> , видаваний 1924-1931 р. Вийшло три томи ( <g/> т. І A-Ж <g/> , II 3-Н <g/> , III О-П <g/> ) <g/> , що подають до російських показників величезне багатство української синоніміки <g/> , фразеології тощо <g/> , здебільшого відсіваючи все вузько-діялектне <g/> .
doc#40 Я. Калиновича <g/> ) не мають жадної вартости <g/> , бо складені спеціяльно для русифікації української мови і не використовують багатства народних говірок і літературної мови <g/> , а натомість штучно підганяють українську мову до норм і звичок російської мови <g/> .
doc#40 до російських зворотів в качестве <g/> , польських w diarakteize <g/> , напр <g/> .
doc#40 Дарма <g/> , що українська мова знає деякі віддієслівні іменники з цим наростком ( <g/> частково як лексичні позики з російської <g/> , напр <g/> .
doc#45 На прикладі Тютчева <g/> , що інтелектуально мислив французькою мовою <g/> , а поезію творив російською <g/> , поширено тезу про згубні впливи двомовности на певні види розумової активности ( <g/> 168дд <g/> ) <g/> .
doc#45 Український журнал " <g/> Основа <g/> " <g/> , що виходив 1861-62 в Петербурзі <g/> , аж ніяк не належав до революційних видань <g/> , проте за ним пильно слідкували урядові чинники і російська консервативна преса <g/> .
doc#45 Від середини 60-х років і до 1891 <g/> , року смерти <g/> , біографія Потебні фактично зводиться до переліку наукових публікацій <g/> , реєстрації службової кар'єри та згадки про відзначення ( <g/> нечисленні <g/> : 1887 р. на пропозицію Ламанського його обрали членом-кореспондентом Російської Академії Наук <g/> , а дійсним членом він так ніколи і не став <g/> , чи не завдяки опозиції Веселовського <g/> .
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#45 Всі автори <g/> , що їх Потебня згадує <g/> , цитує або редагує <g/> , були льояльними до Російської Імперії і провінційними <g/> .
doc#45 Звичайно він вибирає приклади з російської літератури ( <g/> найчастіше з Пушкіна <g/> , Гоголя <g/> , Лєрмонтова <g/> , Крилова <g/> , Фета <g/> , Тют-чева <g/> , Тургенєва <g/> ) або з німецьких клясиків ( <g/> Шіллера й особливо часто з Ґете <g/> ) <g/> , як виняток <g/> , — з Мольєра <g/> , Шекспіра <g/> .
doc#45 З П. Житецьким він обмінявся кількома надмірно ввічливими листами ( <g/> опублікованими Франчук <g/> : ООП 90д <g/> ; Франчук 1985 <g/> , 102 <g/> ) та написав для Російської Академії Наук огляд праці Житецького " <g/> Очерк звуковой истории малорус-ского наречия <g/> " ( <g/> Отчет о двадцатом присуждении наград графа Уварова <g/> , 1878 <g/> ) <g/> .
doc#45 Він не міг не бачити загрози розпаду і української культури <g/> , загрози поглинення української мови російською <g/> .
doc#45 В батьківському домі мовою щоденного вжитку була українська <g/> , у його власному в Харкові віддавна стала російська <g/> .