Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Було це недовго <g/> , щоправда <g/> , бо радянська держава його скасувала <g/> ; зовсім не бажано було аж надто часто поминати Поета <g/> .
doc#26 <p> Образ і теорія білих плям насамперед стосувалися явищ з історії Комуністичної партії і з пореволюційної історії Радянського Союзу <g/> , найбільш доби сталінщини <g/> , обережніше — брежнєвщини <g/> .
doc#26 <p> Порядком перегляду історії тридцятих років уперше після довгих десятиріч примушеного мовчання стало виринати ім'я Сергія Єфремова <g/> , тим більше <g/> , що процес СВУ <g/> , яку він ніби очолював <g/> , визнано за трагікомічну провокацію органів безпеки <g/> , отже <g/> , в політичних злочинах проти радянської системи він не винний <g/> .
doc#26 <p> Кому в Радянському Союзі приступні сьогодні матеріяли Кирило-Методіївського братства з архівів Третього відділу <g/> ?
doc#26 <p> Радянські видання поезій Шевченка повні кричущих перекручень і замазувань <g/> .
doc#26 <p> Шевченко <g/> , — повернімось до нього <g/> , — звичайно <g/> , не еміграційний <g/> , він і не радянський <g/> .
doc#27 Серед листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з загального числа 91. Правда <g/> , маємо від Квітки « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#27 Парадоксальність ситуації полягає в тому <g/> , що багатьма боками своєї політичної програми <g/> , якщо так його погляди назвати <g/> , Куліш куди ближчий до панівних тепер поглядів у радянській імперії <g/> , ніж Шевченко <g/> .
doc#29 Я натякав на це в своїй статті про Курбасову « <g/> Диктатуру <g/> » ( <g/> крізь димову заслону модної й вимаганої фразеології <g/> ) <g/> , вміщеній 1931 року в журналі « <g/> Радянський театр <g/> » <g/> , ч. 1 <g/> , і — в співавторстві з Юрієм Лавріненком — у просторій рецензії на « <g/> Маклену Ґрасу <g/> » <g/> , знищеній редактором « <g/> Вістей <g/> » Ф. Тараном <g/> .
doc#31 Одначе посутньо та сама дискусія відбувалася і в ділянці політично-економічній <g/> , тільки не так у пресі ( <g/> крім відомих виступів Михайла Волобуєва на тему колоніяльного характеру економіки Радянської України <g/> , 1928 <g/> ) <g/> , як у різних партійно-урядових інстанціях при обговоренні бюджетів <g/> , економічних плянів тощо <g/> .
doc#31 <p> Поскільки в памфлетах розв'язувалося питання про те <g/> , яким має бути мистецтво Радянської України ( <g/> бо це були географічні й політичні рамки цих памфлетів <g/> ) <g/> , не дивно <g/> , що найбільша кількість сторінок присвячена дискусії про те <g/> , що таке мистецтво <g/> .
doc#31 видрукувані в збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> .
doc#31 Та перед тим полум'я бунту ще раз спалахнуло у вступі Хвильового до поезій Еллана-Блакитного <g/> , написаному <g/> , мабуть <g/> , 1926 р. Не підносячи національних мотивів <g/> , Хвильовий зосередився на загальній характеристиці духової атмосфери Радянської України ( <g/> й Союзу <g/> ) як « <g/> сірої <g/> , роздериротазівотної казенщини <g/> …
doc#31 У « <g/> Ваплітянській трилогії <g/> » ( <g/> називаю так три памфлети-статті <g/> , видрукувані в « <g/> Вапліте <g/> » <g/> ) <g/> , як і у вступах до « <g/> Літературного ярмарку <g/> » <g/> , Хвильовий уже не може висловлювати жадних нових ідей і не може одверто критикувати радянську систему <g/> .
doc#31 Увесь цей жмут обвинувачень вивершується мазохістичним — інакше важко це назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> , під натиском ідеології тієї урбанізованої української буржуазії <g/> , яка мріє зробити з України велику імперіялістичну державу <g/> » <g/> . </p>
doc#32 Львівське НТШ <g/> , сказав він <g/> , радянська влада припинила <g/> , розігнала <g/> .
doc#36 В Українській Радянській Енциклопедії довідка про Ґе починається словами — « <g/> російський живописець <g/> » <g/> .
doc#37 Зроблено це не без ризику <g/> , година наскоку припала на той час <g/> , коли американців у Пляуені вже не було і от-от мали ввійти радянські частини <g/> , те <g/> , що німці назвали годиною нуль <g/> .
doc#37 Мета — через розпад родини викрити радянську систему <g/> .
doc#37 Вирішили ми тоді й те <g/> , що це об'єднання не повинно бути типу радянської спілки письменників <g/> , що воно повинно бути елітарне й на членство ініціативна група буде запрошувати <g/> , виходячи з літературних заслуг <g/> .