Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Після 1934 року я не мав нагоди побачити цей фільм знову <g/> , але кожного разу <g/> , коли я чув супровідну музику Прокоф'єва <g/> , я з приреченістю людини <g/> , що добровільно йде назустріч кобрі <g/> , яка цю людину проковтне <g/> , знов відчуваю ввесь той комплекс думок і переживань <g/> , який я відчував п'ятдесят років тому в залі того ж таки « <g/> Ампіру <g/> » імени Карла Лібкнехта <g/> .
doc#72 Після виборів 1928 р. українських послів у Сеймі стало 48 ( <g/> з них 8 від Волині <g/> ) <g/> , а сенаторів — 11. ( <g/> Для порівняння згадаємо <g/> , що всіх послів у Сеймі до 1935 р. було 444 <g/> , після 1935 р. — 208 <g/> ; членів Сенату — 96 <g/> ) <g/> .
doc#51 <p> Після 1937 року в українському мовознавстві на Україні настає повна порожнеча <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , в усній мові Галичини й еміграції після 1939 р. постала потреба окреслити українців <g/> , прибулих з підсовєтської України <g/> .
doc#87 Тож не помилимося <g/> , сказавши <g/> : четвертий Харків — це вся Україна сьогодні <g/> , хіба <g/> , може <g/> , поки що з винятком « <g/> возз'єднаних <g/> » після 1939 року областей <g/> . </p>
doc#47 У тризбірковій « <g/> Княжій емалі <g/> » первісна « <g/> Княжа емаль <g/> » ( <g/> 1941 <g/> ) має чимало поетичних перегуків з українськими пражанами <g/> , але збільшення фолкльорного струму <g/> , чимраз відчутнішого <g/> , особливо в « <g/> Веселці <g/> » ( <g/> після 1941 <g/> ) <g/> , не можна не поставити в зв'язок із пражанами чеськими <g/> , від Ербена до Бендла й Явора <g/> . </p>
doc#44 Але парадокс полягає в тому <g/> , що він таки писав про події років після 1956. Не в їхніх конкретних <g/> , особистих виявах <g/> , а в їхній історичній сутності <g/> .
doc#103 Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар запросив мене до себе додому <g/> .
doc#72 <p> 7. Між роками 1933 і 1941 <g/> : Україна за Постишева і Хрущова </p><p> Сповільнена українізація швидко зовсім заникає по приїзді на Україну Сталінового відпоручника Павла Постишева десь відразу після 24 січня 1933 року <g/> .
doc#74 <p> По приїзді на Україну Сталінового відпоручника Павла Постишева десь відразу після 24 січня 1933 року українізація швидко заникає <g/> .
doc#101 Але треба пам'ятати <g/> , що фактично на Україні є впливові інституції <g/> , які намагаються за всяку ціну зберегти наш правопис у такій формі <g/> , в якій він оформився після 30-х років <g/> .
doc#78 Та переважна маса цих елементів продирається до літературної мови після 60-х років 19 ст <g/> .
doc#9 Та переважна маса цих елементів продирається до літературної мови після 60-х років XIX ст <g/> .
doc#31 Перші п'ять чисел були жорстоко критиковані <g/> , але те <g/> , що зчинилося тепер <g/> , після « <g/> Вапліте <g/> » <g/> , ч. 6 <g/> , виходило поза межі поняття критика <g/> , навіть з тим епітетом <g/> , що тоді саме широко вживався <g/> , — « <g/> голобельна критика <g/> » <g/> .
doc#24 Нам здається невипадковим <g/> , що після « <g/> Вертепу <g/> » Любченко не створив нічого рівновартного <g/> , нічого настільки ж змістовного й синтетичного <g/> .
doc#81 Після « <g/> До генези називного речення <g/> » я писав далі свої конспективні розділи про мову Шевченка <g/> , які мали пізніше ввійти до історії літературної мови першої половини 19-го сторіччя <g/> .
doc#53 Багатьох неологізмів можна було б сподіватися хоча б тому <g/> , що « <g/> поважний <g/> » <g/> , тобто не травестований <g/> , переклад класичного епосу уже сам по собі був інновацією в тогочасній українській літературі після « <g/> Енеїди <g/> » Котляревського та численних « <g/> Жабомишодраківок <g/> » <g/> , традиція тут була майже ніяка <g/> .
doc#81 Не києм то палицею <g/> , я свій переклад довів до переможного кінця ( <g/> твір По був короткий фейлетон <g/> ) <g/> , і це був мій дебют у перекладацькому мистецтві і мій другий твір українською мовою <g/> , після « <g/> Зими <g/> » <g/> , написаної в другій клясі гімназії як домашнє завдання <g/> .
doc#81 Але я думаю <g/> , що перше прочування цього становища прокинулося в мені вже тоді <g/> , після « <g/> Золотого черева <g/> » <g/> , і саме тому в мені <g/> , в моїй пам'яті лишилося так багато від мого враження і так мало від деталів здійснення вистави <g/> . </p>
doc#81 Це була найкраща вистава Курбаса після « <g/> Золотого черева <g/> » <g/> .