Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 всіх приголосних <g/> , перед голосними і перед й <g/> , при чому чуже іа передаємо ія <g/> , чуже іе—іє <g/> , чуже
doc#63 течія <g/> , — вона руйнує старі літературні засоби й <g/> , руйнуючи їх <g/> , каже <g/> : це були літературні засоби
doc#80 цьому сенсі характеризується тими ж рисами <g/> , що й <g/> , скажім <g/> , його повість про Ван Ґоґа <g/> . В основі
doc#31 , його члени « <g/> подались до капітуляції й <g/> , так би мовити <g/> , оргсамознищення <g/> » <g/> . Поодинці <g/> ,
doc#40 слово кінчається на голосний <g/> , а далі йде в або й <g/> , то ці звуки <g/> , прилягаючи до попереднього
doc#40 д <g/> , к <g/> , ґ <g/> ; до протисних — ф <g/> , в <g/> , с <g/> , з <g/> , ш <g/> , ж <g/> , й <g/> , х <g/> , г. До певної міри до проривних належать
doc#37 десь поза межі мого засягу <g/> , я мусів безконечно й <g/> , часом здавалося <g/> , безнадійно намагатися їх
doc#25 через те <g/> , що їх м'якість передалася вставному й <g/> , що потім випав ( <g/> нье > нйе > не <g/> ) <g/> , як думав
doc#40 мові можуть усі приголосні ( <g/> крім <g/> , звичайно <g/> , й <g/> , що є сам палятальний <g/> ) <g/> , одначе паляталізація
doc#4 , що писатиму майже виключно про другу <g/> , більшу й <g/> , як на мене <g/> , безмірно вартіснішу частину її
doc#40 — паляталізованим ( <g/> в протилежність самому й <g/> , який з природи своєї вимовляється на твердому
doc#76 полягав у асимілятивному звуженні перед й <g/> , І в наступному складі <g/> , що могло статися тільки
doc#40 належать б <g/> , в <g/> , м <g/> , д <g/> , дз <g/> , н <g/> , л <g/> , р <g/> , ж <g/> , дж <g/> , й <g/> , ґ <g/> , г <g/> ; до глухих — п <g/> , ф <g/> , т <g/> , с <g/> , ц <g/> , ш <g/> , ч
doc#6 безсилого блимання гасової лямпи <g/> , а зрештою й <g/> , — напевне холодна <g/> , — кам'яна підлога <g/> , — чи це
doc#40 пересунення руху мовних органів до позиції й <g/> , — отже у напрямі до твердого піднебіння <g/> , що
doc#72 однини в іменниках чоловічого роду на -ові й -ови та ін <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Після публікації “ <g/> Правописні
doc#55 роду <g/> . Тут у живій мові конкурують закінчення -а й -у. Друге закінчення відкинено без
doc#72 ці “ <g/> Правила <g/> ” на трьох сесіях <g/> : 17 травня й 12 липня 1919 р. та 29 лютого 1920. Очевидно <g/> ,
doc#72 10.774 і 1.128 ( <g/> загальне число <g/> : 12.109 у 1922 р. й 15.209 у 1925 році <g/> . “ <g/> Українізація <g/> ” 62 <g/> ) <g/> . На 1930
doc#72 10 ИЗ <g/> . у 1922 вони впали до 4 і 5 <g/> , а в 1923 стали 4 й 16 ( <g/> “ <g/> Звідомлення <g/> ” за 1922 р. <g/> , 8 <g/> ; за 1923 р. <g/> , 50 <g/> ) <g/> .