Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 В дієсловах є один випадок кінцевого наголосу в третій особі однини в дієслові IV кляси ( <g/> за клясифікацією А. Лескіна <g/> ) з рухливим наголосом <g/> , де літературна мова в згоді з центральними і східноукраїнськими говірками має ( <g/> в протилежність першій особі однини і третій особі множини <g/> ) наголос на передостанньому складі <g/> : « <g/> Співецьку ліру держить <g/> » — « <g/> Сафо <g/> » <g/> , І <g/> , 5 <g/> ) <g/> .
doc#37 Потім його добивали Барка ( <g/> « <g/> клишоногі афоризми <g/> » <g/> , « <g/> здохлятина <g/> » <g/> ) <g/> , Людмила Коваленко ( <g/> за всім — nihil <g/> , групування Максів і Моріців <g/> ) <g/> , Косач <g/> .
doc#16 Апелювати не до розуму культурної людини ( <g/> за його термінологією « <g/> еліти <g/> » <g/> ) <g/> , а до розгнузданих інстинктів черні — за власним висловом Донцова <g/> , « <g/> того шумовиння <g/> , тої голоти <g/> , яку Бакунін звав " <g/> Гранд канай попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p>
doc#12 <p> 3. При відмінюванні іменників в основі зберігається о <g/> : бджола—бджолі <g/> , щока—щоці <g/> ; також у відмінюванні іменників на -ість <g/> : більшості <g/> , меншості ( <g/> за типом якості <g/> , кількості <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 Якщо прийняти <g/> , що пропорція українського і російського в збережених і опублікованих листах відповідає загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 % українськомовного матєріялу <g/> .
doc#19 Ллє в протилежність пересічній народницькій поезії вірші Мови ( <g/> за винятком хіба « <g/> Надколисної пісні <g/> » <g/> ) не відзначаються оголено-пропаґандистською схематичністю <g/> , вони не цураються складности життя <g/> .
doc#71 Важко сказати <g/> , чи ними просто завершувався попередній розвиток українського “ <g/> варіанту <g/> ” руського язика <g/> , чи – як a priori стверджувала стара ґенерація мовознавців ( <g/> за Житецьким <g/> ) – вони являли собою революційне оновлення літературної мови <g/> , здійснене в атмосфері Реформації [ <g/> див <g/> .
doc#27 У період тульського заслання <g/> , 1847— 1850 і до смерти Миколи І <g/> , коли Куліш був під поліційним наглядом і переляканий <g/> , він писав майже виключно російською мовою ( <g/> за винятком кількох листів до Осипа Бодянського <g/> ) <g/> .
doc#81 І це в усіх прошарках американського суспільства <g/> , з якими мені доводилося зустрічатися <g/> , де кожний намагається знати про кожного <g/> : серед науковців ( <g/> за репутацією найкращий американський університет — Гарвардський — чи не найпередовіший також у мистецтві перемивання кісточок кожного причетного <g/> ) <g/> , серед людей « <g/> середньої кляси <g/> » <g/> , серед робітників <g/> , у ваших сусідів у великих будинках великого міста і в малих будиночках американських приміських районів <g/> .
doc#40 Всупереч нормі ( <g/> за якою іменники чоловічого роду в називному відмінку множини мають закінчення -и <g/> , -і <g/> ) <g/> , вони можуть мати там закінчення -я ( <g/> з іншим проти родового відмінка наголосом <g/> : хліба <g/> , вівса <g/> .
doc#37 Шаян говорив про образу Орестові ( <g/> за мої слова про « <g/> ложе <g/> » як прикмету Орестового стилю <g/> ) <g/> , про те <g/> , що вони аж Гуссерля читають — з гордістю гімназиста <g/> .
doc#9 Задумана Буком Караджічем як принципово однодіялектна своєю основою ( <g/> за говіркою села Тершіч у півд <g/> .
doc#40 Саме через це -ся так залюбки вживається в дієсловах <g/> , що показують душевний стан <g/> , як от дивуватися <g/> , хвилюватися <g/> , обурюватися <g/> , насолоджуватися <g/> , захоплюватися <g/> , сердитися — і в дієсловах <g/> , що показують зовнішні вияви душевного стану <g/> , як от ( <g/> за <g/> ) шарітися <g/> , лаятися <g/> , битися <g/> , цілуватися ( <g/> поза взаємним значенням цих дієслів <g/> ) <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , Гулак-Артемовський писав замість генерал — єднорал <g/> , замість надруковано — надриґовано <g/> , замість портрет — патрет ( <g/> за асоціяцією із словами єдно рало <g/> , дриґати <g/> , патрати <g/> ) <g/> .
doc#22 Люди в п'єсі Жіроду <g/> , власне <g/> , ніяк не розвиваються і нічого не переживають ( <g/> за винятком хіба П єра <g/> ) <g/> .
doc#65 У сучасній Україні форми запозичуваних слів живцем і сліпо переймаються ( <g/> за винятком другорядних пристосуваньу правописі <g/> ) з російської <g/> , часто з непослідовностями <g/> , що там витворилися <g/> .
doc#49 Вона майже ніде не виходить на поверхню ( <g/> за винятком рядків « <g/> І ЧАйок пару — пару ЧАйок над соло нЧАками <g/> » з їх нагнітанням звуків Ч і А <g/> ) <g/> .
doc#40 Зразок відмінювання цих дев'ятьох типів <g/> , як також і іменників 2-ої і 3-ої відміни <g/> , дає подана ( <g/> за О. Синявським <g/> ) таблиця до яко' й відсилаємо <g/> . </p>
doc#0 <p> Ну <g/> , а коли б стало несила <g/> , можна повернутися до рідного села Пришийкобиліхвоста ( <g/> за найновішим правописом Пришийкобилі- хвіста <g/> ) <g/> .
doc#81 Причина цього була <g/> , либонь <g/> , не тільки давність подій <g/> , і не тільки брак видатних промовців ( <g/> за винятком Шлемкевича <g/> ) <g/> , а й одноманітність самих виступів <g/> .