This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 | Якщо ділити людей на симпатичних і несимпатичних <g/> , Куліш радше належав до других <g/> . |
doc#28 | З другого боку <g/> , попри всю свою життєвість і актуальність <g/> , все таки та доба починає вже переходити в історію <g/> , і нам тепер вперше відкривається можливість подивитися на неї ретроспективно <g/> , з історичного погляду <g/> . |
doc#30 | ПИСАТЕЛЬ він справжній <g/> , але другої частини я теж не дочитав/прочитав <g/> . |
doc#30 | Почавши з другого <g/> , львівські нтшівці перевидали мої дитячі гри — книжечку про галицькі впливи в нашій бідолашній літературній мові3. Написано це в часи передісторичні <g/> , 1943 <g/> , коли Вас і на світі ще не було <g/> , а видано більш-менш у ті ж часи — 19504. Не думаю <g/> , щоб це Вас цікавило <g/> , але коли так <g/> , напишіть <g/> , і я Вам вишлю <g/> , бо 28 відсотків не деруть <g/> . </p> |
doc#30 | І скільки тих видань досягає другого числа <g/> , не кажучи вже про дальші <g/> ? |
doc#30 | Мілан <g/> , канешно <g/> , Венеція — її вже майже відкрив Андрухович <g/> , і вона — якої другої нема й бути не може <g/> . |
doc#31 | Вони стилістично многогілянові <g/> , і переходи від одного стилю до другого несподівані і здебільша не вмотивовані тематично <g/> . |
doc#32 | ) </p><p> Думаю <g/> , одначе <g/> , що головним чинником у постанні другої наукової інституції були не правні міркування і навіть не територіяльно-культурні відмінності <g/> . |
doc#34 | <p> Другий момент — це радість творчости <g/> . |
doc#35 | Але не менш цікаво простежити і історію зламання цієї людини <g/> , вивчити людину другої половини XVII століття <g/> . |
doc#36 | <p> Як не дивно <g/> , подібно оцінено і другий — цілковито відмінний і менше значущий — епізод у його житті <g/> : участь у Товаристві пересувних художніх виставок <g/> , співпрацю з « <g/> передвижниками <g/> » <g/> . |
doc#36 | Скорше можна припустити <g/> , що це була російська мова <g/> , узвичаєна серед українських поміщиків другої половини XIX століття Є. Чикаленко <g/> , говорячи про 1903 рік <g/> , зауважує <g/> , що з поміщицьких родин на Україні в той час усього яких вісім уживали української мови в щоденному житті ( <g/> Шевельов <g/> . |
doc#37 | Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> . |
doc#37 | Я написав газетну статтю про « <g/> Голубий Дунай <g/> » Олеся Гончара і другу <g/> , загальнішого характеру <g/> , але це було все <g/> , що я знав <g/> . |
doc#37 | Не змінилося це й у другому правлінні <g/> . |
doc#38 | А з другого боку йшли впливи <g/> . |
doc#40 | Тому перед автором стояло завдання дати повний курс сучасної української літературної мови <g/> , не оминаючи і елементарних для науковця речей <g/> , а з другого боку <g/> , в міру можливости <g/> , побудувати його науково і з методологічного боку свіжо <g/> . |
doc#40 | Автор добре усвідомлює <g/> , що ця подвійна настанова не могла не спричинитися до деяких мінусів <g/> : для не-фахівця книга часом <g/> , особливо в другій половині <g/> , може здатися важкуватою і надміру стислою <g/> , для фахівця неґативним моментом буде збереження деяких традиційних понять <g/> , без яких сучасна граматика може обійтися <g/> . </p> |
doc#40 | У 2 йдеться про ту саму речовину <g/> , але легко помітити <g/> , що тут вона набирає додаткового відтінку дощу <g/> , атмосферичних опадів <g/> , чого не було в 1. У 3 це значення цілком виключене <g/> , а перше відсунене на другий план <g/> , натомість слово вода набрало значення морської поверхні <g/> . |
doc#40 | <p> Отже <g/> , якщо першою причиною перетворення слова на архаїзм можна подати вихід з ужитку самого поняття <g/> , то другою причиною процесів архаїзації слів буває зміна емоційно-оціночного забарвлення слова <g/> , в наслідок якої це слово <g/> , виходячи з загального вжитку <g/> , зберігається далі в спеціальному вужчому вжитку <g/> , звичайно або з відтінком іронії <g/> , погорди <g/> , зневаги або <g/> , навпаки <g/> , з відтінком урочистости <g/> , особливої пошани й поваги <g/> . </p> |