Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> Правила <g/> , що їх зведення подаємо тут <g/> , спираються <g/> , не запроваджуючи будь - яких змін <g/> , на так званий « <g/> Харківський <g/> » правопис <g/> , ухвалений до вжитку 1928 р. <g/> , після того <g/> , як його докладно обговорила Всеукраїнська Правописна Конференція і зредагував один з найвидатніших і найавторитетніших українських мовознавців—Олекса Синявський <g/> , і на складений на основі цього правопису « <g/> Правописний словник <g/> » Г. Голоскевича ( <g/> Видання сьоме <g/> , Харків — Київ <g/> , 1930 <g/> ) <g/> .
doc#15 - Харків <g/> , 1928. - Р. 1. - С. 35-68. </p><p> ЕФРЕМОВ А. Ф. </p><p> ЯЗЫК романа Н. Г. Чернышевского « <g/> Что делать <g/> ?
doc#15 - [ <g/> Харків <g/> , 1929-1930 <g/> ] <g/> .
doc#15 - Харків <g/> , 1930. - Р. 2. - С. 105-131. </p><p> ПЕРЕГІНЕЦЬ M. </p><p> Синтакса простого речення // Підвищений курс української мови / За ред <g/> .
doc#15 - Харків <g/> , 1931. - С. 240-275. </p><p> ПЕРЛЬМУТТЕР Л. Б. </p><p> Назывные предложения и их стилистическая роль <g/> .
doc#15 - Харків <g/> , 1931. </p><p> Сімович В. </p><p> Граматика української мови для самонавчання в допомогу шкільній науці <g/> .
doc#15 - Харків <g/> , 1932. </p><p> СТОЯНОВИТЇ ЛЗ <g/> . </p>
doc#15 - Харків <g/> , 1928. ТИМЧЕНКО Є. </p><p> Номінатив і датив в українській мові <g/> .
doc#17 <p> З переїздом до Харкова ( <g/> 1926 <g/> ) Курбас ускладнює свої завдання <g/> .
doc#17 Максимуму ця настанова дійшла в реалізації третьої праці Курбаса в Харкові – в поставі « <g/> Народнього Малахія <g/> » Миколи Куліша <g/> .
doc#17 <p> Дальші три дії <g/> , що відбуваються в місті <g/> , в Харкові <g/> , були побудовані на іншому ритмі <g/> , на ритмі розпанаханому <g/> , невідстояному <g/> , позбавленому чіткої закономірности <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#19 За свідченням Дмитра Антоновича <g/> , в Харкові молодий Мова був своєю людиною в українському сальоні Христини Д. Алчевської <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Певним є те <g/> , що перша спроба надрукуватися походить з часів перебування в Харкові <g/> : десь 1861 року Мова посилає свої поезії до « <g/> Основи <g/> » <g/> , де П. Куліш і друкує з них маленький уривочок <g/> . </p>
doc#19 Перший період літературної активности припадає <g/> , отже <g/> , на перебування в Харкові <g/> ; роки переважного мовчання — це час від повернення на Кубанщину <g/> .
doc#19 - Харків <g/> , 1913. - С. 204 <g/> ) <g/> .
doc#19 « <g/> Нова Україна <g/> » <g/> , Харків <g/> , серпень 1942. </p><p> С. Крижанівський <g/> .
doc#20 В. Немировича-Данченка <g/> , що тоді гастролював у Харкові з « <g/> Корневільськими дзвонами <g/> » й « <g/> Карменсітою й солдатом <g/> » <g/> , — обидві вистави — спроби оновити заяложених « <g/> улюбленців публіки <g/> » — оперету Планкета і оперу Бізе <g/> .
doc#20 <p> Тоді я прибув до Києва з транспортом евакуйованих з Харкова <g/> .