This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 | твору в ньому ще з'являються нові персонажі ( <g/> | Арабасова | <g/> ! <g/> ) <g/> . </p><p> Такий підхід до персонажів <g/> , — звичайно <g/> , |
doc#84 | Володимира Великого <g/> , з Угорщиною <g/> , з німцями ( <g/> | Грюневальд | <g/> ! <g/> ) <g/> . Ми нападали на Візантію і тим посилювали |
doc#59 | ствердного діяння <g/> » <g/> , — так писав про це А. | Камю | <g/> ! <g/> ) <g/> . </p><p> Для Косача теза про « <g/> viscosite <g/> » <g/> , про « |
doc#72 | ) Олександра Синявського ( <g/> не плутати з Олексою | Синявським | <g/> ! <g/> ) <g/> . Взагалі іменникові конструкції |
doc#17 | – ( <g/> згадаймо <g/> , як « <g/> для годиться <g/> » робить усе | Стаканчиха | <g/> ! <g/> ) <g/> . Світлий своєю чесністю <g/> , родинністю <g/> , вірою |
doc#16 | , і драгоманівський <g/> , і все таки вже і | тарасівців | <g/> ! <g/> ) <g/> . Він пише <g/> : « <g/> Так <g/> , як " <g/> вузьке розуміння нації |
doc#78 | тверде р <g/> ! <g/> ) <g/> , править ( <g/> 3 особа одн <g/> . з закінченням | -ить | <g/> ! <g/> ) 15 <g/> ) — річ загально відома і не потребує |
doc#11 | Жюль ( <g/> знову ревне благання — не Жуль <g/> , не Жуль <g/> , не | Жуль | <g/> ! <g/> ) Барб'є перетягли гурт німецьких Гофманових |
doc#16 | він опинився на одному смітнику з Винниченком і | Сартром | <g/> ! <g/> ) Вона не повинна показувати боротьбу ідей <g/> . |
doc#9 | . Не сперечаємось і думаємо <g/> , що й ми мусимо може ( <g/> | sic | <g/> ! <g/> ) дечим ( <g/> sic <g/> ! <g/> ! <g/> ) поступитися нашим галицьким |
doc#10 | особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> | Sic | <g/> ! <g/> ) дієвідміні <g/> ; але також рефлекси ȩ <g/> , перехід е в |
doc#38 | романтичної нашої прози — « <g/> Олену <g/> » Маркіяна | Шашкевича | <g/> ! <g/> ) Естетичні оцінки змістовні і написані рукою |
doc#72 | настановою <g/> , зформульованою ( <g/> аж 1919 | р. | <g/> ! <g/> ) Леніном <g/> . Як визнавав 1926 р. Затонський <g/> , |
doc#78 | наречия <g/> , или ответ на рецензию <g/> , зделанную ( <g/> | sic | <g/> ! <g/> ) на оную грамматику <g/> . СПБ 1822 <g/> , ст <g/> . 15-16. </p><p> 9 <g/> ) |
doc#87 | і за совєтський лад <g/> . ( <g/> Це ж <g/> , власне <g/> , і програма | власовщини | <g/> ! <g/> ) Навіть він щось говорить про свою селянську |
doc#80 | , брудне ганчір'я <g/> , що прикриває неприкриту ( <g/> | sic | <g/> ! <g/> ) наготу душі <g/> » ( <g/> « <g/> Самотній мандрівник <g/> » <g/> ) <g/> . І <g/> , як |
doc#89 | українському народові <g/> . Але <g/> , коли читаємо ці ( <g/> | повищі | <g/> ! <g/> ) повернення все до того самого <g/> , виникає не |
doc#68 | іншій поезії зовсім правильне « <g/> О пресвята моя <g/> , | зигзице-мати | <g/> ! <g/> ) Подібні спостереження можна було б зробити |
doc#59 | самої маси <g/> . Апотеоза волі і екстаза віри ( <g/> quia | absurdum | <g/> ! <g/> ) постала з розуму <g/> , але з кволости розуму <g/> . </p><p> Ірин |
doc#89 | , і в цьому сенс переопублікування цієї ( <g/> | повищої | <g/> ! <g/> ) статті з оцим ( <g/> понижчим <g/> ) до неї додатком <g/> . </p><p> А |