Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 ( <g/> Гумбольдтівська концепція книги " <g/> Мьісль и язьік <g/> " певною мірою була застаріла вже 1862 р. Як-не-як <g/> , а Гумбольдт виклав свої положення в "Űber die Verschiedenheit des menschlichen Sprachbauens und ihren Einfluss auf die geistige Entwicklung des Menchengeschlechts <g/> " <g/> , 1836 <g/> , ще в добу пізнього романтизму <g/> , і Потебня навіть у " <g/> Мьісль й язьік <g/> " де в чому відходить до новіших теорій <g/> , посилається скажімо <g/> , на куди пізнішу й куди праг-матичнішу " <g/> Grammatik <g/> , Logic und Psychologie <g/> " <g/> , 1855 <g/> , Г. Штайнталя <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Ось уривок з “ <g/> Азбуки <g/> ” Августина Волошина <g/> , складеної після навернення автора до українства <g/> : </p><p> "— Што маю робити <g/> ? </p>
doc#72 , 126 “ <g/> Голос юга <g/> ” — 64 Голоскевич Г. — 84-85 <g/> , 106 Гольденберг Л. — 128 <g/> , 133 <g/> , 175 Гомель — 89 </p><p> Гордієнко К. — 111 Горецький П. — 108 <g/> , 125 <g/> , 126 <g/> , 132 </p><p> “ <g/> Господарь <g/> ” — 17 Грабовецький А. — 45 Грабовський Павло — 20 <g/> , ЗО Греков О. — 62 Гринько Г. — 75,78 <g/> , 84,100 Грицак Є. —151 Гришко Василь — 127 Грінченки — 16 </p><p> Грінченко Б. —12,21,28 <g/> , 38,41 <g/> , 52 <g/> , 54 <g/> , 66 <g/> , 68 <g/> , 86 <g/> , 174 Грінченко Марія — 41 <g/> , 85 “ <g/> Громадська думка <g/> "—34,35,52 <g/> , 54 <g/> , 75 <g/> , 77 </p><p> Тромадське слово <g/> ” — 63 “ <g/> Громадський голос <g/> ” — 17 Грунський М. — 105 <g/> , 133 Грушевський Михайло — 35 <g/> , 36 <g/> , 38,40 <g/> , 42 <g/> , 45 <g/> , 48 <g/> , 52 <g/> , 53,55,58,64,68,99,101 Грушевський Олександер — 38 Губаржевський І. — 132 Гумбольдт ф.-В. —126 Гупало К. — 135 Гурська Леся —10 </p><p> Ґартнер Ф. — 21 <g/> , 25 <g/> , 148 Ґеловані В. — 47 Ґеровський Г. —26,162,163,166 Ґете — 125 </p><p> Ґлазов В. — 29 <g/> , 33 <g/> , 34 <g/> , 38 Ґоремикін — 34 Ґорький Максим — 47 Ґрігор'єв Олександер — 163 “ <g/> Ґ
doc#10 134 <g/> ; #вид <g/> .
doc#10 Віннінег 1949. </p><p> Ціна $0.50 </p><p> 2. Леонід Білецький <g/> : Омелян Огоновський <g/> .
doc#10 Віннінег 1952. Ціна $0.50. </p><p> 4. П. Ковалів <g/> .
doc#10 Віннінег 1953. Ціна $0.50. </p><p> UKRAINIAN FREE ACADEMY OF SCIENCES </p><p> SERIES <g/> : UKRAINIAN SCHOLARS </p><p> Editor <g/> : L. Bileekyj </p><p> No <g/> .
doc#10 Віннінег 1950. </p><p> Ціна $0.60. </p><p> 3. Юрій Шерех <g/> : Кость Михальчук <g/> .
doc#27 60 % його листів писані по-українськи <g/> , 7 % двомовні <g/> .
doc#27 60 % його листів писані по-українськи <g/> , 7 % двомовні <g/> .
doc#27 Коли зважити <g/> , що 13 % його листів писані до росіян <g/> , що не знали української мови <g/> , а 7 % до поляків <g/> , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> Шевченко не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з « <g/> добровільно <g/> » вибраною російською мовою припадає лише 13 % — справжня революція супроти його попередників' <g/> .
doc#27 Коли зважити <g/> , що 13 % його листів писані до росіян <g/> , що не знали української мови <g/> , а 7 % до поляків <g/> , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> Шевченко не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з « <g/> добровільно <g/> » вибраною російською мовою припадає лише 13 % — справжня революція супроти його попередників' <g/> .
doc#27 Коли зважити <g/> , що 13 % його листів писані до росіян <g/> , що не знали української мови <g/> , а 7 % до поляків <g/> , де російська мова була мовою спілкування ( <g/> Шевченко не писав по- польськи <g/> ) <g/> , то на пайку листів з « <g/> добровільно <g/> » вибраною російською мовою припадає лише 13 % — справжня революція супроти його попередників' <g/> .
doc#27 Але в Марка Вовчка поділ радше нагадує передшевченківські часи <g/> ; з її листів 13 % припадає на українські ( <g/> писані до чоловіка <g/> , Опанаса Марковича <g/> , до В. Доманицького і кілька випадкових <g/> ) <g/> , а решта — російські з кількома французькими <g/> .
doc#27 Якщо прийняти <g/> , що пропорція українського і російського в збережених і опублікованих листах відповідає загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 % українськомовного матєріялу <g/> .
doc#72 За переписом 1897 року серед українців загалом неграмотність сягала 80 % ( <g/> Чикаленко 380 <g/> ) <g/> .
doc#72 Уяву про зріст українських початкових шкіл дають такі числа <g/> : 1881 р. — 1529 ( <g/> ЕУ 2 <g/> , 2518 <g/> ) <g/> , перед Першою світовою війною — 2510 <g/> , коли 97 % українських дітей відвідувало українські початкові школи <g/> , не зважаючи на різні перешкоди бюрократичного характеру з боку адміністрації <g/> , обсадженої переважно поляками <g/> .
doc#72 Параграф 18 закону 37 ( <g/> Törvénytár 383 <g/> ) зобов'язував провадити навчання в школі угорською мовою <g/> , якщо того бажали батьки 20 дітей ( <g/> або <g/> , коли дітей було менше <g/> , 20 % учнів <g/> ) <g/> .
doc#72 Петербурзі — збільшення на 900 % <g/> .
doc#72 В Києві українські партії мали 20 % мандатів <g/> , у Катеринославі — 10 % <g/> , в Одесі — 4 % ( <g/> Дорошенко 1 <g/> , 144 <g/> ) <g/> . </p>