Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 — Зате буквально за п'ять сторінок перед кінцем твору в ньому ще з'являються нові персонажі ( <g/> Арабасова <g/> !
doc#84 Згадати війни з Польщею від Володимира Великого <g/> , з Угорщиною <g/> , з німцями ( <g/> Грюневальд <g/> !
doc#59 Філософія сартризму в засновках своїх <g/> , зрештою <g/> , не людяна <g/> , а антилюдяна <g/> , егоїстична <g/> ; тільки в висновках вона кличе людину до подвигу <g/> , героїзму <g/> , жертви й самозречення ( <g/> « <g/> Спромогтися поєднати неґуюче мислення з можливістю ствердного діяння <g/> » <g/> , — так писав про це А. Камю <g/> !
doc#72 Кримський заходив так далеко <g/> , що навіть слово зміст у публікаціях ВУАН замінив на с <g/> ) е що є. Такий спрощений підхід набирає малощо не гумористичних рис у “ <g/> Зразках простого слова <g/> ” ( <g/> Київ 1929 <g/> ) Олександра Синявського ( <g/> не плутати з Олексою Синявським <g/> !
doc#17 – Страшний своєю обмеженістю <g/> , льокальністю <g/> , закам'янілістю <g/> , рабством <g/> , фальшем – ( <g/> згадаймо <g/> , як « <g/> для годиться <g/> » робить усе Стаканчиха <g/> !
doc#16 <p> Сам Донцов визнає <g/> , що його погляди і їх агресія постали як реакція на попередній етап української духовости <g/> , який він воліє окреслити як етап драгоманівський ( <g/> в чому має рацію тільки почасти <g/> , бо це був водночас і етап українофільський <g/> , і драгоманівський <g/> , і все таки вже і тарасівців <g/> !
doc#78 з закінченням -ить <g/> !
doc#11 Та вже посмертно <g/> , не за життя Го <g/> , точніше — десь року 1880 німецько-французький єврей Жак Оффенбах і француз Жюль ( <g/> знову ревне благання — не Жуль <g/> , не Жуль <g/> , не Жуль <g/> !
doc#16 ( <g/> На щастя <g/> , « <g/> Гамлет <g/> » написаний давно <g/> , а то б і він опинився на одному смітнику з Винниченком і Сартром <g/> !
doc#9 Не сперечаємось і думаємо <g/> , що й ми мусимо може ( <g/> sic <g/> !
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#38 ( <g/> Шкода <g/> , що промовчано перлину ранньої романтичної нашої прози — « <g/> Олену <g/> » Маркіяна Шашкевича <g/> !
doc#72 <p> Важливо <g/> , одначе <g/> , що ніхто не карав запопадливих індивідів за їхні безвідповідальні вчинки <g/> , хоч би вони й розбігалися з загальною настановою <g/> , зформульованою ( <g/> аж 1919 р. <g/> !
doc#78 Прибавление к грамматике малороссийского наречия <g/> , или ответ на рецензию <g/> , зделанную ( <g/> sic <g/> !
doc#87 ( <g/> Це ж <g/> , власне <g/> , і програма власовщини <g/> !
doc#80 А ось люди <g/> : « <g/> Він бачить перед собою голод <g/> , злидні <g/> , одчай <g/> , людей <g/> , які дійшли до межі <g/> , людей <g/> , які вже перестали бути ними <g/> , кістки черепів <g/> , суглоби пальців <g/> , згаслі очі <g/> , брудне ганчір'я <g/> , що прикриває неприкриту ( <g/> sic <g/> !
doc#89 Але <g/> , коли читаємо ці ( <g/> повищі <g/> !
doc#68 в іншій поезії зовсім правильне « <g/> О пресвята моя <g/> , зигзице-мати <g/> !
doc#59 Апотеоза волі і екстаза віри ( <g/> quia absurdum <g/> !
doc#89 До них належить і поняття наглядової критики <g/> , і в цьому сенс переопублікування цієї ( <g/> повищої <g/> !