Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Це конфлікт раціонального і іраціонального <g/> , байдуже <g/> , чи це останнє було коханням <g/> , мистецтвом чи відчуттям приналежности до нації <g/> .
doc#81 Я далі приятелював з Валею Єлецьким <g/> , додому до нас заходив Юра Петровський ( <g/> хоч я не певний <g/> , чи він був у групі Єлецького <g/> ) <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , чи лишили йому його нивку <g/> , не знаю <g/> , чи він був щасливий <g/> . </p>
doc#81 Але чи він волів би Нью-Йорк <g/> , якби йому дано вибір <g/> ?
doc#81 Пізніше <g/> , коли Володимир Андрійович був уже політиком на еміµрації і вже не було причин йому ховатися <g/> , коли він виступав з прилюдними промовами <g/> , я його вже не зустрічав і не знаю <g/> , чи він говорив так само <g/> .
doc#41 Ага <g/> , читач опиняється в ролі малої Ірці <g/> , коли та дістає незрозумілі <g/> , заумні для нефахівця пояснення книжкових ілюстрацій <g/> : « <g/> Дівчинка одриває голову від книжки <g/> , щоб подивитись <g/> , чи він жартує <g/> , чи ні <g/> » <g/> .
doc#81 Був він росіянин <g/> , був він член партії <g/> , і не знаю <g/> , чи він лишився під німцями з власного бажання чи на підпільну працю <g/> , не знаю його дальшої долі вже під совєтами або під час другої німецької окупації <g/> , але це він знайшов для нас — мене з матір'ю — нечувана тоді річ — традиційного харківського ванькб <g/> , може <g/> , останнього з породи <g/> .
doc#59 Ми так і не знаємо <g/> , чи він любив тільки одну <g/> , чи обох <g/> , що означав для нього роман з однією і роман з другою <g/> .
doc#81 Пізнішої долі Семенова я не знаю — чи він таки прилучився до росіян <g/> , чи <g/> , самотній і ізольований <g/> , лишився в Львові на поталу радянцям і <g/> , може <g/> , на нові переслідування <g/> .
doc#81 Не знаю <g/> , чи він усвідомлював трагікомізм свого рішення і неминучість своєї загибелі <g/> .
doc#9 Галичину трактовано як терен однієї з багатьох місцевих говірок України <g/> , — як <g/> , скажімо <g/> , Лутанщина <g/> , чи Сумщина <g/> , чи Вінниччина <g/> …
doc#72 , у § 8 <g/> : « <g/> Піддані Румунії <g/> , незалежно від походження <g/> , мови чи віровизнання <g/> , рівні перед законом <g/> » - ст <g/> .
doc#61 15 років тому кохання визначалося документом про соціяльне походження героя чи героїні <g/> .
doc#30 Після років мовчання і озброєного невтралітету <g/> , зіткнулися ми якось у коридорі якогось готелю чи гуртожитку <g/> .
doc#55 <p> Насправді <g/> , для більшости випадків вирішальну ролю грає <g/> , чи дане слово-назва ввійшло до вирішальних говірок перед <g/> , а чи після злиття и ( <g/> і <g/> ) з ( <g/> ы <g/> ) <g/> , орієнтовна дата для масиву українських говірок приблизно 1260 р. <g/> ; що ввійшло ( <g/> пізніше <g/> ) через польську мову <g/> ; і що було адаптоване до власних або засвоєних суфіксів/морфем <g/> .
doc#30 Про Шевченка рядочок чи два <g/> , і польське нє позвалям <g/> .
doc#81 Один чи два швидкі погляди показали мені <g/> , що я її чимсь зацікавив більше <g/> , ніж пересічна поява <g/> .
doc#81 Ми обмінялися листом чи двома <g/> .
doc#84 Але як зробить <g/> , — це вже залежить не тільки від епохи <g/> , а і від нього самого <g/> : « <g/> Справа тільки в тому <g/> : чи бути тобі Акакієм Акакійовичем <g/> , чи Держимордою <g/> » ( <g/> « <g/> Камо грядеши <g/> ?
doc#81 Ми не заповняли ніяких анкет <g/> , у нас не питали про родовід і професію <g/> , тільки коротко запитали <g/> , чому до Львова <g/> , і <g/> , діставши відповідь <g/> , що маємо там рідних ( <g/> що було брехня <g/> ) і знайомих ( <g/> що було брехня у випадку моїх супутників <g/> ) <g/> , ми віддали свої пашпорти і за яких п'ять чи десять хвилин одержали їх назад з новими штампами <g/> .