Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Поза цим галицькі ( <g/> західноукраїнські <g/> ) впливи можна вбачати тільки в неусталеності наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси типу нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести <g/> , везти <g/> , вести і в формах множини і жіночого й середнього роду однини минулого часу ( <g/> дієприкметника на -л <g/> ) <g/> ; несли <g/> , везла ( <g/> кінцевий наголос — східноукраїнський <g/> , передкінце- вий — західноукраїнський <g/> ) <g/> , але вже тільки вела <g/> , як не поширюється це вагання й на більшість дієслів тієї ж кляси <g/> : можливий тільки кінцевий наголос у дієслів <g/> , наприклад <g/> , пекти — пекла <g/> , брести — брела <g/> , скубти — скубла тощо <g/> . </p>
doc#9 <p> 4. Все більше шириться конструкція з прийменником за з родовим відмінком іменника на означення часу більш-менш довгої тривалосте ( <g/> « <g/> Серце ще і ще <g/> , як за юности палкої <g/> , буде битись гаряче <g/> » — В. Сосюра <g/> ) <g/> , хоч паралельно з нею можлива й конструкція з прийменником при з місцевим відмінком іменника <g/> , яка рішуче переважає в східноукраїнських говірках <g/> .
doc#9 <p> 1. Конструкції з прийменником за зі знахідним відмінком іменника на означення проміжка часу <g/> , після якого щось відбувається <g/> : « <g/> За кілька хвилин ми проминули останні приміські хатки <g/> » ( <g/> Ю. Смолич <g/> ) <g/> , « <g/> За мить таким ура здвигнулось поле <g/> » ( <g/> П. Тичина <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 2. Конструкції з прийменником по з місцевим відмінком іменника на означення часу <g/> , що наступає тоді <g/> , коли закінчується час <g/> , позначений іменником <g/> , що стоїть у місцевому відмінку <g/> : « <g/> По днях тривог думок політ <g/> » ( <g/> М. Рильський <g/> ) <g/> .
doc#9 Свого часу Чосер вносив до літературної мови особливості південні <g/> , Віклеф — північні тощо <g/> .
doc#9 Те перевчання <g/> , якого боялися свого часу І. Нечуй-Левицькийlx і М. Жученко <g/> , все одно буде неминучим <g/> .
doc#9 Цей процес має свою паралель в історії літератури свого часу <g/> : виникнення сучасного жанру оди та свого роду класицизму ( <g/> який названо соціялістичним реалізмом <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 2. Для першої половини XIX сторіччя ( <g/> орієнтовно 1798 — 1863 <g/> ) змагання чернігівських елементів з полтавськими й південнокиївськими було визначальним для формування української літературної мови <g/> , як для часу від 1863 р. визначальним було змагання південно-західніх елементів ( <g/> галицьких <g/> ) із східними ( <g/> південнокиївськими <g/> , полтавськими й чернігівськими <g/> ) lxxviii <g/> . </p>
doc#9 По-друге <g/> , Павловський був зв'язаний з літературою свого часу <g/> .
doc#9 <p> Далеко природніше буде вбачати в північноукраїнських елементах мови поета <g/> , число яких <g/> , до речі <g/> , до часу заслання Шевченка не меншає <g/> , а радше більшає <g/> , вплив на нього <g/> , з одного боку <g/> , безпосередньо літературної традиції <g/> , а з другого і головне <g/> , — вплив його друзів і знайомих з поміщицько-письменницьких кіл <g/> .
doc#10 <p> Хоч діяльність обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася більшість документів доби і загинула більшість живих свідків <g/> .
doc#10 <p> Від цього часу до самого його усунення від наукової і громадської праці в зв'язку з його арештом у справі Союзу Визволення України в кінці двадцятих років Ганцов був формальним керівником і фактичним spiritus movensАкадемічного словника <g/> .
doc#10 Такий словник — це рамки літературної мови даного часу і старт її дальшого розвитку <g/> . </p>
doc#10 Тим то цілком слушне твердження польського лінгвіста В. Курашкєвича <g/> , що “ <g/> до того часу <g/> , коли з'явилися праці Ганцова <g/> , наукові відомості про північно-малоруські говірки були загальникові і неточні <g/> ” <g/> , що змінилося рішуче після появи його праць9 <g/> ) <g/> .
doc#10 Найважливіше заперечення висунув А.Бескровний10 <g/> ) <g/> : він виявив дифтонги з висхідним наголосом у п'ятьох селах <g/> , що творять український острів серед південно-російських говірок у Землянському повіті Воронізької губернії і що свого часу були засновані <g/> , імовірно <g/> , вихідцями з Західнього Полісся <g/> ; пізніше на дифтонги з висхідним наголосом у крайніх північно-західніх українських говірках указав ( <g/> у згадуваній статті <g/> ) В.Курашкєвич <g/> .
doc#10 При цьому подібно до Щерби того часу фонему він розглядає не як об'єктивну даність системи мови <g/> , а як “ <g/> найкоротше спільне фонетичне уявлення <g/> ” <g/> , себто не суто лінгвістично <g/> , а психологічно <g/> .
doc#10 Ганцов висуває двоє конкретних завдань <g/> : скласти якнайдоклад-нішу бібліографію старої діалектологічної літератури й етнографічних матеріалів <g/> , щоб перевірити їх <g/> , дослідити недо-сліджене <g/> , встановити зміни <g/> , що сталися від часу запису і — широке організоване й об'єднане збирання нових матеріалів говірок <g/> , зокрема і неукраїнських говірок на Україні <g/> .
doc#10 175 <g/> , 208 і далі <g/> ) <g/> , у всіх визначних ділектологів нашого часу <g/> .
doc#10 Я не маю поза наведеними даних про її формальну наукову кар'єру <g/> , але спрямованість і широта її наукових інтересів задокументована її працями того часу <g/> .
doc#10 <p> Праці над нормалізацією української літературної мови Курило присвятила багато часу і уваги <g/> , особливо в першій половині своєї недовгої — 14-річної — наукової діяльносте У широкій <g/> , колективній нормалізаційній праці тих років чи не на перше місце треба поставити поруч О. Синявського — в царині правопису <g/> , ортоепії й морфології — і Ганцова — в царині загального словництва <g/> , — Курило в царинах фахового словництва <g/> , словотвору <g/> , синтакси й фразеїології <g/> .