Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Ціла низка спроб останніх десятиріч свідомо чи несвідомо йде в цьому напрямі <g/> .
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#7 В цьому випадку розмова поета з читачем не відбулася <g/> , і тут не допоможе мільйон посередників <g/> .
doc#8 Чи не був він у цьому прообразом науковця майбутнього <g/> ? </p>
doc#8 Він теж був белетрист у розумінні синтезатора <g/> , — бо саме в цьому суть того ( <g/> автобіографічного <g/> ) визначення белетристики <g/> , іцо тут дає Петров <g/> .
doc#9 При цьому це були не просто місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція літературної мови <g/> , зокрема плеканої в пресі <g/> , літературі <g/> , школі <g/> , мові інтелігенції на щодень <g/> . </p>
doc#9 Є ще одна особа <g/> , яку мушу згадати в цьому контексті <g/> : Володимир Вікторович Дорошенко <g/> , тогочасний директор книгозбірні НТШ <g/> .
doc#9 У цьому останньому випадку йшлося про те <g/> , щоб показати інший тип діалектних впливів на літературну мову <g/> .
doc#9 В цьому виданні я наважився нарешті подати присвяту пам'яті В. Сімовича <g/> . </p>
doc#9 І це <g/> , власне <g/> , єдино певно у цьому свідченні <g/> , бо в нас нема серйозних підстав думати <g/> , що ця розмова справді була і що Шевченко справді вирішив послухати поради Лукашевича <g/> .
doc#9 <p> І все-таки <g/> , всупереч цьому <g/> , П. Куліш об'єктивно був провідником галицьких впливів на Велику Україну в мові ( <g/> та й не тільки в мові <g/> , але це виходить за межі нашої теми <g/> ) <g/> .
doc#9 Найяскравіше своє кредо в цьому дусі висловили Василь Мова ( <g/> Лиманський <g/> ) і Олена Пчілка <g/> . </p>
doc#9 <p> У такій градації оцінок містився прихований заклик створити реальні політично-економічні засновки для єдности літературної мови — і в цьому виявилася національна спрямованість І. Франка <g/> .
doc#9 Якої ваги надавано цьому питанню <g/> , видно хоч би з тото <g/> , що воно було об'єктом не тільки приватних розмов <g/> , а й спеціального обговорення <g/> , наприклад <g/> , на з'їзді Української демократичної партії восени 1905 р. Там « <g/> після довгих дискусій помирилися на тому <g/> , що треба наблизити правопис до галицького і не вживати ы та ъ <g/> , але ся писати вкупі та дві кропки ставити тільки над йотованим і <g/> »iv <g/> . </p>
doc#9 Ці статті І. Нечуя-Левицького спричинили новий вибух мовної дискусії <g/> , але характеристичне при цьому <g/> , що прямих і безоглядних послідовників І. Нечуй-Левицький уже не знайшов <g/> .
doc#9 Це М. Грушевський « <g/> заповзявся нахрапом завести галицьку книжню мову й чудернацький правопис в українському письменстві й на Україні і зробить їх загальними і для Галичини <g/> , і для українців <g/> »4. Чи в цьому винні галичани <g/> , чи персонально М. Грушевський <g/> , — це І. Нечуєві-Левицькому неясно <g/> : « <g/> Може ми й надаремно винуємо в усьому лихові галичан <g/> .
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , складених добре і вдатно <g/> , як-от <g/> : переважно <g/> , здійснити <g/> , вражіння <g/> , переважувати <g/> , зміст <g/> , вплив <g/> , пересвідчитись <g/> , неможливий і т. д. <g/> , котрі й я вживаю в писанні <g/> »1. А що таких слів було далеко більше <g/> , про це свідчить не тільки красномовне — « <g/> і т. д.» <g/> , а й те <g/> , що в цьому списку бракує <g/> , наприклад <g/> , слова розвиток <g/> , що його <g/> , як ми бачили з листа І. Нечуя-Левицького з 27.02.1898 р. <g/> , він сам уважав теж за галицьке і вдало утворене <g/> . </p>
doc#9 <p> Ще численніші матеріяли можна наводити з побутової лексики в тому широкому розумінні <g/> , якого ми надавали цьому поняттю вище <g/> , при аналізі мови П. Куліша і М. Старицького <g/> . </p>
doc#9 Проте цьому прикладові не слід надавати великого значення <g/> , бо він поодинокий і трапився тільки в зовсім ранньому вірші поетки <g/> .
doc#9 Але суть і в М. Коцюбинського зовсім не в цьому біографічному моменті <g/> , особливо <g/> , коли ми говоримо про пізніші твори М. Коцюбинського ( <g/> починаючи приблизно з 1902— 1903 pp <g/> .