Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#35 Боронив <g/> , правда <g/> , Лазар Баранович автономію української церкви <g/> , але коли автономію цю зламано <g/> , він не спромігся на хоч скільки виразний опір і в лисі і до царів писав <g/> : « <g/> Да буду зі всією єпархією моєю просі о під благословенням святішого патріярха московського <g/> , як і інші великоруські архиєреї <g/> , і хай наступники мої поставляються в Москві <g/> , а не в Києві <g/> » ( <g/> 1688 <g/> ) <g/> . </p>
doc#101 професор Колумбійського університету з Нью-Йорка Юрій Шевельов — без перебільшення <g/> , один з найвищих авторитетів української гуманітарної науки <g/> , один з небагатьох наших культурних діячів <g/> , хто вводив здобутки національного творчого
doc#72 <p> І зиґзаґи політики радянського уряду щодо української мови <g/> , і розбіжність між законами й практикою в ці роки залежали певною мірою від прихованого <g/> , але постійного конфлікту активної української меншости з проросійською більшістю в центральних органах партії й уряду <g/> .
doc#81 Але української струни в його душі не було <g/> , і вона не могла й бриніти <g/> .
doc#81 Але української кличної форми до нього не застосовували <g/> , на вулицях кричали « <g/> ваньку <g/> » <g/> , а не « <g/> вбньку <g/> » <g/> .
doc#81 <p> Заважило в цій тривалості й відданості те <g/> , що було далі <g/> : високі осяги української культури — « <g/> Березіль <g/> » Курбасів <g/> , писання Миколи Хвильового <g/> , який <g/> , як на мене <g/> , йшов в одному річищі з Борисом Пільняком <g/> , але йшов глибше і цікавіше <g/> , вірші Павла Тичини ( <g/> який починався для мене не « <g/> Соняшними клярнетами <g/> » <g/> , а <g/> , поза хронологією <g/> , « <g/> Вітром з України <g/> » <g/> , який її подруга Єлизавета Бойко подарувала сестрі Вірі з написом « <g/> Аматорці української поезії <g/> » <g/> , прозою Юрія Яновського <g/> , відкриттям після нездарних перекладів Сологуба Шевченка в ориµіналі <g/> , а особливо <g/> , на перших кроках <g/> , відкриттям Лесі Українки з її поєднанням європейськости з українськістю <g/> .
doc#47 А довершувало цю настанову спостереження швидкої американізації української молоді <g/> . </p>
doc#81 <p> Ув'язнений під час масових арештів української інтеліµенції <g/> , зокрема зв'язаної з Академією Наук <g/> , під час процесу СВУ він був засуджений до примусової праці <g/> , яку відбував на будові Біломорського каналу <g/> , а потім « <g/> Московського моря <g/> » <g/> .
doc#92 Можна також порушити деякі <g/> , хоч і обмежені аспекти української культури <g/> , заборонені в другій системі <g/> .
doc#61 Цим бо <g/> , всупереч усьому попередньому <g/> , дія переноситься з унутрішньо-психологічного пляну в чисто зовнішній <g/> , у даному творі зовсім не істотний <g/> , — а значить <g/> , ніби висловлюється недовір'я до того засуду совєтської системи через показ унутрішнього багатства української людини <g/> , — що становить справжній зміст і ідею повісти <g/> .
doc#40 <p> На рівні сучасної літературної мови витриманий Словник Української Академії Наук <g/> , видаваний 1924-1931 р. Вийшло три томи ( <g/> т. І A-Ж <g/> , II 3-Н <g/> , III О-П <g/> ) <g/> , що подають до російських показників величезне багатство української синоніміки <g/> , фразеології тощо <g/> , здебільшого відсіваючи все вузько-діялектне <g/> .
doc#9 — Правобережний гомін єсть відомий мені по знаттю його на Волині <g/> , — і маю сказати <g/> , що він повинен би бути й кожному <g/> , хто дбає о силу й багатство української мови <g/> , стільки ж милим <g/> , скільки й лівобережний <g/> : так надто щиро та широко приховав він свою українську вдачу <g/> »1. І далі Олена Пчілка доводить <g/> , що він зовсім не ополячений <g/> , а тому слід « <g/> залишити ту гадку з погляду мови про " <g/> єдину чистую <g/> " Полтавщину <g/> .
doc#87 Вони тягнуться з півночі <g/> , принаджувані багатством української землі <g/> .
doc#25 <p> З цих загальних фонологічних <g/> , але зовсім своєрідних у своїй фонологічності настанов Михальчукових випливає і багато цікавих часткових його поглядів <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , характеристика артикуляційної бази української мови в ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; вимога відрізняти не тільки “ <g/> м'які <g/> ” приголосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , а і “ <g/> м'які <g/> ” голосні від “ <g/> твердих <g/> ” <g/> , викладена <g/> , правда <g/> , в ледве чи стійній формі твердження про поліфтонгічну вимову всіх голосних і обов'язковість у кожному звуку веляризаційного або паляталізаційного складника ( <g/> 3 <g/> , 46 <g/> ) <g/> , але в засаді плідна для розуміння фонологічної системи східньо- і західньослов'янських мовxi <g/> ; обґрунтування потреби писати ї <g/> , а не і <g/> , коли воно походить з Ҍ або е і м'якшить попередній приголосний ( <g/> 3 <g/> , 56 <g/> ) і т.
doc#47 Банкрутство української еміграції <g/> ; IV <g/> .
doc#47 Банкрутство української еміграції <g/> , 2 <g/> ; VII <g/> .
doc#64 Вони завершили банкрутство української провінційности <g/> , банкрутство літературно-словесної концепції України в її « <g/> просвітянському <g/> » і в її донцовському вигляді <g/> .
doc#72 Українські партії існували далі й посилали своїх представників — хай навіть і з обмеженими правами й можливостями — до законодавчих інституцій <g/> ; українські школи були в стані занепаду <g/> , але їх не заборонили цілковито <g/> ; Греко-Католицьку Церкву ані зліквідували <g/> , ані поставили під державний контроль і вона лишалася бастіоном української мови й культури <g/> .
doc#45 Свідомість безсилля української інтелігенції <g/> , розриву між освіченими колами й нижчими клясами <g/> , низький статус української мови <g/> , — все це ятрило душу <g/> , додавало до травми 1863-64 рр <g/> .
doc#13 Бог « <g/> Чорної Долини <g/> » - це Бог української землі <g/> , він понад нею <g/> , але і в ній <g/> .