Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Так <g/> , у реченні " <g/> Йому трохи соромно стало за Ферапонта <g/> " ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ] не звична заміна соромно формою сором <g/> , хоча при зв'язці було <g/> , приміром <g/> , обидві ці форми цілком можливі <g/> .
doc#15 <p> Немає ні змоги <g/> , ні потреби аналізувати тут хоч трохи докладно <g/> , в чому відмінність між словом і реченням <g/> .
doc#15 Так <g/> , прізвища співробітників якоїсь установи в списку на одержання заробітної плати стоять ближче до слів <g/> , але <g/> , маючи дещо більшу співвідносність з конкретними предметами ( <g/> в даному випадку - особами <g/> ) - трохи наближаються до називних відмінків вивісок і заголовків <g/> .
doc#16 Донцов незаперечно яких 15 років був ідейним проводирем <g/> , чільним публіцистом і прапором українського визвольного руху <g/> , — але парадокс полягав у тому <g/> , що цей рух у своїх хоч трохи ширших колах ніколи не приймав жадної з тих крайностей <g/> , на які його ладен був штовхнути Донцов <g/> .
doc#20 Моя мати теж була освіченіша від неї <g/> , але вони не говорили на літературні теми <g/> , сиплючи іменами й назвами <g/> , вони могли мати між собою жіночі розмови — трохи побутових <g/> , трохи спогадів <g/> , трохи теревенів-пліток <g/> , і це <g/> , думаю <g/> , повертало Марусі душевну рівновагу <g/> .
doc#20 Моя мати теж була освіченіша від неї <g/> , але вони не говорили на літературні теми <g/> , сиплючи іменами й назвами <g/> , вони могли мати між собою жіночі розмови — трохи побутових <g/> , трохи спогадів <g/> , трохи теревенів-пліток <g/> , і це <g/> , думаю <g/> , повертало Марусі душевну рівновагу <g/> .
doc#20 Моя мати теж була освіченіша від неї <g/> , але вони не говорили на літературні теми <g/> , сиплючи іменами й назвами <g/> , вони могли мати між собою жіночі розмови — трохи побутових <g/> , трохи спогадів <g/> , трохи теревенів-пліток <g/> , і це <g/> , думаю <g/> , повертало Марусі душевну рівновагу <g/> .
doc#21 Але розмову про це треба почати трохи здалеку <g/> , через дві інші теми <g/> .
doc#21 <p> У своїй делікатно-недорікуватій упертості він бував часом і трохи надокучливий ( <g/> котячі очі під піднесеними врозліт бровами на майже по-азіятськи пласкому обличчі <g/> ) <g/> , а все таки він був особистість і власна філософія <g/> .
doc#22 Книжка Малишка може трохи допомогти зрозуміти це явище в його українському аспекті <g/> . </p>
doc#22 Є тут трохи напруженої дії <g/> , розділи кінчаються кульмінаціями <g/> ; є дещо « <g/> потоку свідомосте <g/> » в стилі Джойса <g/> , трохи загадковосте « <g/> російської душі <g/> » <g/> , але і деякий фактаж про Харків років війни <g/> .
doc#22 Є тут трохи напруженої дії <g/> , розділи кінчаються кульмінаціями <g/> ; є дещо « <g/> потоку свідомосте <g/> » в стилі Джойса <g/> , трохи загадковосте « <g/> російської душі <g/> » <g/> , але і деякий фактаж про Харків років війни <g/> .
doc#23 У цьому Нудьга не оригінальний <g/> , хоч його попередники висловлювалися трохи обережніше <g/> .
doc#24 Прискорення ритму <g/> , стиснення більшої кількосте думок і образів у абзаці далі трохи розпружується <g/> , але тільки для того <g/> , щоб почалася нова хвиля наростання <g/> .
doc#24 Але <g/> , — веде далі автор <g/> , — життя змінилося <g/> , і тому « <g/> у нашому вертепі все буде трохи інакше <g/> » <g/> .
doc#24 <p> Але до цього ми ще повернемося трохи згодом <g/> , а тепер ще кілька слів про наскрізних героїв « <g/> Вертепу <g/> » <g/> .
doc#25 Він бо в студентські роки ( <g/> він народився в с. Зозулинці Бердичівського повіту <g/> , учився в Полонному й Житомирі <g/> , а студентом був у Київському університеті <g/> ) брав активну участь в українському громадському русі і на доноси поляків перед польським повстанням 1863 р. був змушений покинути університет <g/> , трохи не закінчивши курсуii <g/> .
doc#25 І коли сьогодні хочемо від гіпотез перейти до чогось хоч трохи стійкішого <g/> , то повертаємося якраз до того <g/> , що знав і ствердив Михальчук <g/> .
doc#25 Михальчук трохи глузує з українських патріотів <g/> , що схильні вважати сучасну українську мову “ <g/> справжньою давньо-руською <g/> ” <g/> , але твердить <g/> , що українська мова і білоруська мова як пряме продовження мови давніх насельників своєї території <g/> , давніші від російської мови й народности <g/> , що “ <g/> склалися з деяких відгалужень цих аборигенів <g/> , що виселилися в чужі краї <g/> ” — головне фінські первісно ( <g/> 2 <g/> , 49 <g/> ) <g/> .
doc#25 <p> 5. ПРОБЛЕМИ ЗАГАЛЬНОЇ МЕТОДОЛОГІЇ МОВОЗНАВСТВА </p><p> У нас повелося трохи зневажливо окреслювати всю другу половину XIX сторіччя як добу “ <g/> народництва <g/> ” <g/> .