Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Він не може зрозуміти <g/> , що нова концепція включає в себе його концепцію <g/> , але як перейдений етап <g/> , і тому є вища <g/> , потужніша <g/> , величніша і єдина здатна перемогти <g/> .
doc#17 <p> Повної сценічної реалізації « <g/> Народній Малахій <g/> » не знайшов у « <g/> Березолі <g/> » тому <g/> , що він потрапив у роботу в період певного зламу в системі праці Курбаса-режисера <g/> .
doc#18 <p> Перше обвинувачення — в тому <g/> , що Мойсей дурив людей і себе <g/> , казавши їм і собі <g/> , що кликав їх на жертви безмежні з любови до них і в Божому дорученні <g/> .
doc#19 Але вона чужа навколишньому світові свинячих пик і звірячих вискалів <g/> , і тому вона завжди смутна <g/> , завжди самотня <g/> .
doc#21 , зрівноважене <g/> , атрагічне й апатетичне <g/> ” і тому <g/> , мовляв <g/> , додав він <g/> , “ <g/> Захід <g/> , зформований на основі індивідуального трагізму <g/> .
doc#22 І тому вона не припустить уже жадного компромісу зі світом злих <g/> .
doc#22 Він зрозумів сенс епохи убивць і тому не діє <g/> , лишається пасивним <g/> , тільки виголошує чудові поетичні оповідання <g/> .
doc#24 Але <g/> , — веде далі автор <g/> , — життя змінилося <g/> , і тому « <g/> у нашому вертепі все буде трохи інакше <g/> » <g/> .
doc#24 <p> Саме тому ми можемо сказати <g/> , що « <g/> Вертепом <g/> » Любченка українська література сказала нове слово — і в змісті і в формі <g/> .
doc#25 Для нього більше важило підкреслити давність поділу східніх слов'ян на групи <g/> , і тому він у полеміці з Булічем силкувався довести <g/> , що є <g/> , власне <g/> , тільки одна риса <g/> , беззастережно спільна всім східньослов'янським мовам ( <g/> повноголос <g/> ) <g/> , більш-менш сюди він погоджувався прилучити це початкове о- з je- ( <g/> озеро <g/> , осінь <g/> ) і ж із *dj ( <g/> пряжа <g/> ) ( <g/> 8 <g/> , 165 <g/> ) <g/> .
doc#25 Але ще виразніше це наставлення <g/> , коли йдеться про стару українську літературу <g/> , зокрема доби барокко <g/> , яку довго навіть її дослідники ( <g/> типу М.Сумцова <g/> ) вважали за штучну <g/> , ненародну <g/> , а тому позбавлену всякої мистецької вартости <g/> .
doc#25 Вона виявляється в тому <g/> , що втілення “ <g/> генія нації <g/> ” в мові він шукає не тільки в психологічній стороні останньої <g/> , як це можна думати <g/> , виходячи з наведеної вище просторо викладеної думки його про мову як “ <g/> стиль <g/> ” народу <g/> , а і в структурній <g/> .
doc#26 Якщо не помиляюся <g/> , навіть і саме слово Шевченко в тому розділі зникло <g/> .
doc#26 <p> Чи не слід було б видати « <g/> Кобзар <g/> » з повним текстом <g/> , без цензурних пропусків <g/> , які були заповнені хіба тільки в академічному виданні п'ятдесят років тому <g/> ?
doc#27 Мимоволі читач піддається тому <g/> , що Франко 1899 року характеризував як « <g/> якийсь своєрідний тихий натос <g/> , якийсь розмірений широкий подих у власних творах і в перекладах сього автора <g/> , щось мов широкі <g/> , могутні рухи великого корабля на великій ріці <g/> …
doc#27 Парадоксальність ситуації полягає в тому <g/> , що багатьма боками своєї політичної програми <g/> , якщо так його погляди назвати <g/> , Куліш куди ближчий до панівних тепер поглядів у радянській імперії <g/> , ніж Шевченко <g/> .
doc#28 Він виявляється тут у тому <g/> , як симетрично з'являється епітет <g/> , як рівномірно обтяжує він кожний іменник <g/> : </p><p> Могутніх форм мереживо прозоре <g/> , </p><p> Залізний ляск і двоколійна путь </p><p> В широкий світ непереможно звуть <g/> , </p><p> Де йде життя і д овгу ниву оре <g/> . </p>
doc#28 В тому <g/> , що Зеров не досяг ідеалу неоклясичности <g/> , прагнучи його <g/> , виявилося те справді поетичне <g/> , глибинне <g/> , індивідуальне <g/> , що в Зерові жило <g/> .
doc#30 Тиждень тому відсвяткував я свої 88. І не можу сказати <g/> , що став почувати себе загонистішим і задерикуватішим <g/> .
doc#30 Справа в тому <g/> , що і « <g/> навозну кучу разрывая <g/> » можна знайти — « <g/> жемчужное зерно <g/> »9. Хоч <g/> , коли по-серйозному <g/> , чи воно комусь потрібне <g/> , або <g/> , як казав Гриценко10 <g/> , « <g/> чи воно мені треба <g/> » <g/> ? </p>