Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 Уже багато років пізніше <g/> , згадуючи про це <g/> , Михальчук писав <g/> : „Я і тепер <g/> , ще більше навіть <g/> , ніж тоді <g/> , переконаний <g/> , що в основі світогляду і психології росіян лежить нігілістичний мотив і що єдиний догмат <g/> , який в ґрунті зовсім щиро ( <g/> тайно чи явно <g/> ) визнає в своїй душі російський інтелґіент усякого напряму ( <g/> як Побідоносцевського так і Толстовського <g/> ) єсть нірвана <g/> ” ( <g/> 69 <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 <p> Отже <g/> , нічого не знайдемо в українськомовних листах Куліша про його дитинство в Воронежі <g/> , тоді на Чернігівщині <g/> , про гімназійні роки в Новгороді Сіверському <g/> , про вчителювання в Глухові <g/> , про університетські студії в Києві <g/> , про поновне вчителювання в Луцьку й Києві <g/> , про зв'язок з Кирило-Методіївським братством <g/> , про перебування в Рівному <g/> , про задум і працю над « <g/> Чорною радою <g/> » <g/> .
doc#28 Якщо ці настроєві акварелі назвати неоклясичними <g/> , то що ж тоді буде символізмом у поезії <g/> ? </p>
doc#28 <p> Таку саму картину побачимо й тоді <g/> , коли приглянемося до стилістичної природи Филиповичевої творчости <g/> .
doc#29 Київ тоді був провінція <g/> , ми були столиця і дуже тим пишалися <g/> .
doc#29 Ну і <g/> , не забуваймо <g/> , тоді це був театр з провінції <g/> , а тепер він мав стати провідним <g/> , затьмаривши франківців ( <g/> що харків'янам не так уже й боліло <g/> ) <g/> , і — головне — доброго старого Синельникова <g/> , — правда <g/> , вже за бортом <g/> , але все ще в ролі непомерклого символу <g/> , — фортеця милої традиційної провінційности першої кляси <g/> : ми найкращі після Москви й Петербурґу <g/> , ми на рівні <g/> , так <g/> , із київським Соловцовим <g/> !
doc#31 — К. <g/> , 1968. — С. 36. <g/> ) Але напевне ні Блакитний <g/> , ні Хвильовий <g/> , ні Яковенко тоді не передчували <g/> , якого розмаху набере дискусія і що останньою крапкою в ній буде невеличка кривава плямка на скроні Хвильового <g/> , слід його пострілу в себе 13 травня 1933 р. </p><p> Яковенко відповідав статтею « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> .
doc#31 Перші п'ять чисел були жорстоко критиковані <g/> , але те <g/> , що зчинилося тепер <g/> , після « <g/> Вапліте <g/> » <g/> , ч. 6 <g/> , виходило поза межі поняття критика <g/> , навіть з тим епітетом <g/> , що тоді саме широко вживався <g/> , — « <g/> голобельна критика <g/> » <g/> .
doc#31 Але їхньою вихідною позицією була накинена Хвильовому концепція масовізму літератури й сервілізму супроти партії й Москви ( <g/> що чимраз більше ототожнювалися <g/> ) <g/> , їхньою методою було насамперед цитування « <g/> отців <g/> » марксизму <g/> , а своїм тоном вони раз-у-раз — нема де правди діти — наближалися до прилюдного доносу <g/> , панівного тоді « <g/> літературно <g/> »-критичного жанру <g/> .
doc#32 Раніше чи пізніше впадуть перепони на кордоні <g/> , і яким буде тоді взаємозв'язок двох інституцій <g/> ?
doc#32 Я був — тоді ще молодий студент — здивований і вражений тим <g/> , наскільки цей будиночок зберігав архітектуру і начиння старокозацької хати <g/> , а надто величезним <g/> , на цілу стіну <g/> , божником <g/> , що було в ті роки ризиковане <g/> , особливо ж зважаючи на студента <g/> , якого він не знав <g/> .
doc#32 Софію ( <g/> що стимулювала аналогічне видання в Києві <g/> ) <g/> , монографія Н. Полонської-Василенко про заселення Південної України ( <g/> яка вже тоді зібрала великий матеріял <g/> , що зробився актуальним особливо в недавні роки <g/> , коли постало питання про склад населення цих територій <g/> ) <g/> , монографічне опрацювання історіографії України Дм <g/> .
doc#33 І тоді « <g/> в тиші лямпи над столом ( <g/> Самота <g/> , самота <g/> !
doc#36 Ми не знаємо <g/> , як багато з побаченого тоді зафіксовано у виразі стражденного Христа <g/> .
doc#37 Згадуючи про роки Кирило-Методіївського Братства <g/> , Куліш писав <g/> , що тоді в учасників Братства « <g/> серце ожило <g/> …
doc#37 Це виразно визначало те <g/> , що тоді я писав і публікував <g/> .
doc#37 Я був тоді лютий на Довгаля <g/> , але може він мав рацію <g/> .
doc#37 Уже тоді мене разило самообмеження до молчалінських чеснот — « <g/> умеренность и аккуратность <g/> » <g/> .
doc#37 Природно <g/> , що теорія національно-органічного стилю <g/> , яку я тоді проповідував як головний шлях української літератури на еміграції <g/> , доводила його до люті й він протиставляв європеїзм <g/> .
doc#38 Тільки тоді стане ясною роля і місце творів <g/> , писаних українською мовою <g/> ; стане ясно <g/> , як найбільші українські патріоти проти російського спрямовання писали свої твори російською мовою <g/> .