This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 | . Він мав на увазі південно-німецьку вимову | типу | stroas замість strasse <g/> . Це здавалося |
doc#9 | коні <g/> ; жде нас Догідця <g/> » — 56 <g/> ; пор <g/> . польськ <g/> . слова | типу | zdrajca <g/> , zabójca тощо <g/> ) <g/> , привілейний ( <g/> « <g/> Дітей |
doc#9 | ) »1. Отже <g/> , з цього погляду якісь слова | типу | дощенту <g/> , принаймні <g/> , плентатися або поренчата |
doc#9 | б мати Полісся з його найархаїчнішими формами | типу | кунь або куинь тощо <g/> . Але з історії літературних |
doc#9 | , у мові тих письменників <g/> , лежить основа того | типу | <g/> , яким мусить явитися вироблена літературна |
doc#9 | чоловічого і середнього роду м'якого | типу | на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в життю кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; |
doc#9 | , або до синтезаторів у літературній мові | типу | П. Куліша <g/> . Тим-то цілком можна погодитися з |
doc#9 | галицькими впливами наголосові варіянти | типу | випадок <g/> , вигода <g/> , виміна тощо <g/> . </p><p> 4. В іменниках |
doc#9 | літературну мову <g/> . Це могли б бути факти | типу | — бачу— бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш |
doc#9 | наголосу в нечисленних дієсловах першої кляси | типу | нести <g/> , везти <g/> , а саме в формах інфінітива <g/> : нести |
doc#9 | знають так званих безособово-пасивних речень | типу | <g/> : книгу читається <g/> , землю ореться <g/> . В новішій |
doc#9 | , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах | типу | невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор |
doc#9 | ( <g/> пор <g/> . у того ж таки І. Нечуя-Левицького форму | типу | кни <g/> ? кній <g/> ) <g/> . Такі є форми першої особи однини |
doc#9 | дієслів IV кляси без чергування приголосних ( <g/> | типу | ходю <g/> , носю <g/> , косю <g/> ) <g/> , широко вживані <g/> , наприклад <g/> , |
doc#9 | IV кляси з ненаголошеним закінченням на -є ( <g/> | типу | ходе <g/> , носе <g/> , просе <g/> ) <g/> , систематично |
doc#9 | мові бракуватиме <g/> . Всякі словечка | типу | цофати <g/> , бадати <g/> , подивляти <g/> , овшім або прецінь |
doc#9 | літературної мови дводіялектного | типу | проводилася в напрямку « <g/> двомовного <g/> » <g/> . Тоді |
doc#9 | і в наш час <g/> . На базі літературної мови цього | типу | розвинулась багата література <g/> . </p><p> Порівняння з |
doc#9 | один говорив лише мовою південно- східного | типу | ( <g/> Полтавський <g/> ) <g/> . </p><p> Ця чернігівська традиція |
doc#9 | особисто була саме мова чернігівського | типу | з чергуванням о з у або з ц <g/> , як він це часом |