This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 | , що на поїзд претендувати ми не маємо права <g/> , але | сьогодні | ввечорі йде поїзд до Здолбунова <g/> , і от вам дозвіл |
doc#20 | , тоді я твердо вірив у свої тези <g/> . Але | сьогодні | я не менш твердо знаю <g/> , що все це було нісенітниця |
doc#22 | абсолютної тверезості <g/> . І так виглядає життя | сьогодні | <g/> , його запах убивчий <g/> , як дим <g/> , що струмує з |
doc#22 | і волі будувати особисте щастя <g/> , гасло <g/> , що по | сьогодні | визначає триб життя в Америці <g/> . Здавалося б <g/> , що |
doc#22 | Можливо <g/> , зустріч їхня буде цікава для обох <g/> . Але | сьогодні | ця зустріч ще не може відбутися <g/> . </p><p> </doc> </p> |
doc#24 | , що їй багато віддавалося вами часу та хвали <g/> , — | сьогодні | показано не буде <g/> , як не буде вже її показано |
doc#24 | — комбайни <g/> . Так постає « <g/> заглиблено-творче | сьогодні | <g/> » <g/> . </p><p> Але звідки прийдуть ці солодкі |
doc#24 | спершу піднесеним гімном кожному | сьогодні | <g/> , кожному « <g/> заглиблено-творчому <g/> » сьогодні <g/> . |
doc#24 | сьогодні <g/> , кожному « <g/> заглиблено-творчому <g/> » | сьогодні | <g/> . Згадаймо Ґумільова <g/> : </p><p> Солнце <g/> , сожги настоящее </p> |
doc#24 | прошедшее <g/> . </p><p> Зовсім не так у Любченка <g/> . Саме | сьогодні | — в центрі <g/> , ним <g/> , в ньому і заради нього живе |
doc#24 | , з листя <g/> , яке жило ще вчора <g/> . А ще важливіше <g/> , що в | сьогодні | ховається завтра <g/> , в тумані сьогодні вже бачить |
doc#24 | , що в сьогодні ховається завтра <g/> , в тумані | сьогодні | вже бачить людина завтрашні « <g/> контури нових |
doc#24 | минулого в майбутнє на гранях кожнохвилинного | сьогодні | людської творчої праці <g/> . </p><p> Я є — ось вихідна точка |
doc#24 | розв'язанням проблеми часу <g/> : якщо минуло живе в | сьогодні | <g/> , то і мертве живе в живому <g/> . Вгадаймо вже |
doc#24 | » Хвильового й « <g/> Фуґи <g/> » Тичини <g/> . Ми їх знаємо <g/> : | сьогодні | зроджується з учора і сьогодні судить учора й |
doc#24 | . Ми їх знаємо <g/> : сьогодні зроджується з учора і | сьогодні | судить учора й заперечує його <g/> . Таким живим |
doc#24 | була за будівля <g/> , коли таке лихе риштовання <g/> » <g/> . </p><p> Бо | сьогодні | — спрямоване в завтра і не має жалю <g/> . Сьогодні — це |
doc#24 | , повторюємо <g/> , реально існує в творчій праці | сьогодні | <g/> . Хіба ті комбайни <g/> , що ввижаються авторові в |
doc#24 | буде матерія <g/> , і вічно буде « <g/> Творчо-заглиблене | сьогодні | <g/> » <g/> . Пасеїзм <g/> , теорія « <g/> нероблення <g/> » <g/> , всілякий |
doc#24 | його герой <g/> , кажучи словами російського поета <g/> , | сьогодні | « <g/> сжег то <g/> , чему поклонялся <g/> » <g/> , а завтра « |