Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#24 Ми їх знаємо <g/> : сьогодні зроджується з учора і сьогодні судить учора й заперечує його <g/> .
doc#24 <p> Бо сьогодні — спрямоване в завтра і не має жалю <g/> .
doc#24 Бо майбутнє <g/> , повторюємо <g/> , реально існує в творчій праці сьогодні <g/> .
doc#24 А тоді прийдуть нові страждання і нові перемоги над ними — так буде вічний рух <g/> , і вічно буде матерія <g/> , і вічно буде « <g/> Творчо-заглиблене сьогодні <g/> » <g/> .
doc#24 І коли його герой <g/> , кажучи словами російського поета <g/> , сьогодні « <g/> сжег то <g/> , чему поклонялся <g/> » <g/> , а завтра « <g/> поклонился тому <g/> , что сжигал <g/> » <g/> , — то хіба в цьому не закладено засновки не тільки руху взагалі <g/> , а і руху до поставленої собі мети <g/> ? </p>
doc#24 Слава будівничим вогненним шумам <g/> » <g/> ) і знаменує переможний похід майбутнього в нашому сьогодні <g/> , — тоді вже не прискорено <g/> , а урочисто <g/> , величними й потужними акордами закінчується розділ <g/> . </p>
doc#25 Тому ці його праці найбільше застаріли на сьогодні <g/> .
doc#25 <p> Визнання самостійности української мови й культури і права їх на розвиток сьогодні не проблема для жадної живої людини <g/> .
doc#25 Але <g/> , на щастя <g/> , він на цьому не обмежився <g/> , і тому сьогодні ще можна читати його як живого <g/> , з зацікавленістю <g/> , з процесом співдумання <g/> .
doc#25 Таким чином <g/> , сучасне “ <g/> українське наріччя <g/> ” є не тільки нащадок “ <g/> слов'янської мови <g/> ” <g/> , як і “ <g/> аріоевропейського ідіому <g/> ” <g/> , а і само воно ще й сьогодні є тим і тим <g/> .
doc#25 В “ <g/> українському наріччі <g/> ” сьогодні відкладені певними шарами обидві попередні стадії <g/> , чи <g/> , може краще сказати <g/> , щаблі мовного розвитку <g/> .
doc#25 <p> Праці Михальчукові <g/> , не зважаючи на їх фраґментарність <g/> , не зважаючи на те <g/> , що частина фактичного матеріялу <g/> , природно <g/> , застаріла <g/> , не зважаючи на те <g/> , що в них наука подеколи не відмежована від публіцистики і що Михальчук ніколи <g/> , на відміну від <g/> , приміром <g/> , Потебні <g/> , не виходить поза межі слов'янських мов <g/> , — і сьогодні навівають багато цікавих і плідних думок і читаються з тим інтересом <g/> , який збуджують завжди праці людей <g/> , що жили наукою <g/> , а не робили з допомогою науки свою життєву кар'єру <g/> . </p>
doc#26 Так <g/> , можна було б обійтися без мого вступного слова сьогодні <g/> .
doc#26 А це сьогодні робить ідеальну дату 150-річчя <g/> , круглішої від якої трудно собі навіть бажати <g/> .
doc#26 Але для нашої теми сьогодні <g/> , про поета — критика у своїх поезіях — не мусімо заходити тут у ці проблеми <g/> .
doc#26 Вони дають найповніший на сьогодні перегляд українського оточення <g/> , в якому жив і писав Шевченко <g/> , ігнорованого або перекрученого в більшості пізніших коментарів <g/> , і тверезий і вільний від тенденційних перебільшень і перекручень перегляд його російського і польського оточень <g/> .
doc#26 <p> Кому в Радянському Союзі приступні сьогодні матеріяли Кирило-Методіївського братства з архівів Третього відділу <g/> ?
doc#26 Воно й тоді було неприступне ні ціною <g/> , ні малим накладом <g/> , а сьогодні вже стало бібліографічною рідкістю <g/> , чи не рідкіснішим від Острозької Біблії <g/> .
doc#26 Хай сьогодні <g/> , як нам кажуть <g/> , людей не запроторюють у табори Воркути чи Колими <g/> , але для літературних творів свої Воркута й Колима існують далі <g/> . </p>
doc#27 Але <g/> , крім такого розвитку <g/> , знаходимо у Куліша аж надто часто суперечливі оцінки того самог о явища <g/> , залежні від плинних вражень або від змін настрою <g/> , сьогодні такі <g/> , а завтра інакші <g/> , а далі знов такі <g/> , як перше <g/> .