Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 <p> 1954 </p><p> ВІД АВТОРА </p><p> Українське мовознавство може пишатися багатьма справді </p><p> блискучими постатями <g/> .
doc#10 З цих тез відкривалися справді ревеляційні висновки для історії східньослов'янських мов <g/> , — і то в двох напрямах <g/> : поперше <g/> , щодо кількости первісних діялектних груп <g/> , подруге <g/> , — щодо самого розуміння напряму їхнього розвитку <g/> . </p>
doc#10 Сьогодні ми бачимо <g/> , що форми <g/> , пропоновані Курило <g/> , справді не були найкращі <g/> .
doc#10 Але захід вартий труду <g/> , бо наслідки виходять справді широкосяжні <g/> . </p>
doc#10 Якби українські мовознавці реалізували цю програму Курило <g/> , то вони справді сказали б першими нове слово в цій царині в слов'янському світі22 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Ширячися звідти на північ <g/> , зміна ця справді мога прищеплюватися не в усіх категоріях слів <g/> , а — в умовах взаємодії з польською мовою —в тих словах <g/> , де польська мова мала ȩ. Одначе і тут вплив цей був взаємний <g/> , бо як показують новіші досліди27 <g/> ) <g/> , самі польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p><p> діставали в наслідок вирівнювання <g/> , створеного відмінними процесами <g/> , той самий наслідок — ‘е. Може постати питання про те <g/> , чому ж у гуцульських говірках 'а >'е. Наскільки нам взагалі приступні причини цього явища <g/> , я б шукав їх радше
doc#11 Мікроаналіза людських психічних і фізичних порухів - справді подиву гідна <g/> , а що з того людська емпірика <g/> , а що гра уяви - не в межах мого поля спостереження <g/> .
doc#11 Живуть у їхньому світі ( <g/> в тому <g/> , що нема <g/> ) люди — факт <g/> , справді <g/> , і забавний <g/> .
doc#13 <p> Що справді підносить поему над усяким епігонством — це її четвертий образ <g/> .
doc#13 <p> Образи ритуальности у Веретенченка справді свіжі й нечувані досі <g/> .
doc#14 Так <g/> , над цим ми не замислювалися — справді <g/> , земля не має краю <g/> .
doc#15 Із полемічних зауважень проти концепції А. В. Попова <g/> , вставлених у другому виданні його головної праці на синтаксичні теми <g/> , бачимо <g/> , що Потебня справді розглядає речення з називним відмінком імени пожар <g/> !
doc#15 У рецензії на синтаксу латинської мови 0. Ірані він писав <g/> : </p><p> Основу іменного речення становить просте називання речі <g/> , що випливає в думці мовця <g/> , а тому основною формою іменного речення є номінатив <g/> ; і номінативне речення справді найчисленніше в усіх мовах <g/> , не тільки в латині <g/> . </p>
doc#15 У роботі Травнічка справді зібрано дуже багатий і цікавий матеріял про переродження іменних речень у дієслівні <g/> , або про їх виродження в частини дієслівних речень ( <g/> хоч велика частина цього була вже показана українськими мовознавцями - Потебнею і особливо Поповим <g/> , - про них Травнічек ніде не згадує <g/> ) <g/> ; але забувається при цьому <g/> , що поруч з цією лінією історичного розвитку могла існувати й інша <g/> .
doc#15 Бо справді <g/> , в старих поетів ми їх знаходимо надто мало <g/> .
doc#15 Отже <g/> , навіть якщо справді тепер сфера застосування називних речень відповідає даній характеристиці <g/> , то це ще не говорить про їхнє походження нічого або майже нічого <g/> .
doc#15 <p> Нарешті <g/> , важливо і те <g/> , що тоді <g/> , на перших кроках свого проникнення в літературну мову <g/> , називні речення не завжди відмежовувалися так різко і чітко від інших синтаксичних конструкцій <g/> , не виявляли тенденції купчитися одне до одного в ізоляції від іншого контексту <g/> , тенденції <g/> , яка справді мало властива усній мові і яка <g/> , очевидно <g/> , і привела до витворення погляду <g/> , ніби називні речення - категорія писаної мови <g/> . </p>
doc#15 Накопичення ізольованих називних речень - риса пізніша і <g/> , мабуть <g/> , справді розвинена в писаній мові <g/> , а не в усній <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> « <g/> Княжна <g/> » <g/> ) </p><p> Було що справді <g/> , і що снилось <g/> ? </p>
doc#15 І <g/> , очевидно <g/> , тільки після цього стало справді можливим накопичення називних речень <g/> , ізольованих від тексту і одне від одного <g/> , в великій кількості <g/> .