Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#34 Це сцена <g/> , коли Нерадько розкриває в собі мистця <g/> , малюючи портрет баби Лепестини <g/> .
doc#40 , у реченні « <g/> Весь його погляд <g/> , виявляючий розум і зібрану саму в собі мисль <g/> , був твердий <g/> , спокійний <g/> » ( <g/> Неч <g/> .
doc#79 Але самі в собі вони – смішні <g/> , жалюгідні паяци <g/> .
doc#47 Центральні тут не поетичні тексти самі в собі <g/> , а розлогі полемічні примітки-коментарі <g/> , додані до них і націлені проти поетичного тексту <g/> , самою ж поеткою написаного <g/> , — річ цілком унікальна в історії української <g/> , та й не тільки української поезії <g/> .
doc#15 В своєрідно сконцентрованому вигляді тут виявляється та двоелементність <g/> , яка властива реченню <g/> , яка примусила Шахматова передбачити те <g/> , що називний відмінок імени в таких випадках сполучає в собі елементи значення підмета й елементи значення присудка <g/> . </p>
doc#4 Лев Толстой і Бернард Шов так само втратили контакт з життям і молоддю і бачили остаточну й безапеляційну істину тільки в собі <g/> .
doc#81 Як виглядала здебільша та добровільність <g/> , не важко собі уявити <g/> .
doc#81 Я вислав свої нові надбання звичайною поштою <g/> , і <g/> , хоч це важко собі уявити <g/> , вони таки прибули до Харкова <g/> , і я не мав з тим жадних труднощів <g/> .
doc#37 « <g/> Світання <g/> » вважалося однією з них <g/> , хоч і важко собі уявити <g/> , що стилево і ідеологічно спільного могли мати Державин і Орест із Шаяном <g/> .
doc#84 Вони самі варять собі страву <g/> , привозячи свої кальорії човнами з берега <g/> .
doc#84 Чи принесуть визволення собі й людству молоді народи <g/> ?
doc#9 Вони виробили собі свою мову і для культурної потреби <g/> , а ми переходимо зараз на російську <g/> , коли заводимо поважнішу бесіду <g/> !
doc#72 Вони виробили собі свою мову і для культурної потреби <g/> , а ми переходимо зараз на російську <g/> , коли заводимо поважнішу бесіду <g/> !
doc#81 Вони раз на завжди виробили собі своє амплюа і повторювали його з п'єси до п'єси <g/> , з відмінним текстом <g/> , але однаковою сценічною поведінкою <g/> .
doc#22 Збільшилося людей <g/> , які не хочуть і не люблять працювати <g/> , які витворили собі світ несправжніх цінностей <g/> , людей <g/> , що не вміють ні жити по-справжньому <g/> , ні радісно творити <g/> .
doc#32 Геть пізніше <g/> , вражений невигойною хворобою і знавши про це <g/> , він сам вишукав собі наступника <g/> . </p>
doc#47 Як пише її біограф М. Данилюк <g/> , « <g/> тіло її <g/> , як це вона собі бажала <g/> , " <g/> звичаєм давніх наших предків <g/> " було спалене <g/> .
doc#26 ( <g/> Трохи пізніше <g/> , 1847 р. <g/> , він це зформулює одверто <g/> : « <g/> На москалів не вважайте <g/> , нехай вони собі пишуть по-своєму <g/> , а ми по-своєму <g/> .
doc#81 Одного дня він свідомо впорскнув собі збільшену дозу <g/> .
doc#19 хуторах і дійшов був аж до царя <g/> , марно шукавши правди <g/> ; « <g/> луципер <g/> » полковних Хаверя <g/> , що забрався до військової управи і орудує всіма справами <g/> , як йому вигідно <g/> ; багатій полковник Розтеліпака <g/> , що змушує всю управу танцювати під свою дудку <g/> ; ледар і гульвіса Пустомолотенко <g/> ; Хрущиха <g/> , що <g/> , покинена і обдерта чоловіком <g/> , мусіла пішки тягтися аж до Анапи <g/> , до батька <g/> ; старий генерал <g/> , що брав жінку з собою в похід <g/> , де вона щоразу зраджувала його з Загребою <g/> ; генерал Теленьдзеленько <g/> , що <g/> , сидячи над паперами <g/> , кликав жінку втерти собі носа <g/> ; Жмириха <g/> , що « <g/> не корилася <g/> » чоловікові <g/> , аж поки той не загнав її на той світ <g/> … </p>